День пам’яті жертв «Грецької операції» НКВС

Увечері, 15 грудня всі греки, чиї родичі потрапили в жорна «грецької операції» 1937-1938 років, запалюють в своїх будинках і квартирах поминальні свічки.

Результатом «Грецької операції» став розстріл майже 20 тисяч чоловік. Всі вони, а також ті, кого відправили до таборів смерті, сьогодні реабілітовані. Але і досі невідомі місця поховань переважної більшості репресованих греків.

У Росії час завжди був неспокійне, а в Країні Рад тридцятих років — ще неспокійніше. Молода Радянська Росія, ще не оправившись від жаху революції і громадянської війни, стояла на порозі повної загибелі. Сталін, що стоїть біля керма влади, розумів — ще років десять, і СРСР знищать і зі сходу, і із заходу. Необхідно було робити термінові заходи, і «Великий Керманич» почав наводити лад в країні.

Але, вибудовувавши вертикаль влади, Сталін натикався на прихований, але потужний опір бюрократичного чиновництва. У номенклатурному середовищі вже сформувалася «кругова порука», причому, клани складалися за різними схемами: колишня участь в революційній роботі, громадянській війні, а також землячеськие і етнічні зв’язки. Саме остання обставина понад усе насторожувала Сталіна, представляючись найбільш небезпечним.

По всьому виходило, що стриматися у влади можна було лише за допомогою жорстокого терору. І цей метод був негайно застосований руками вірних виконавців, позбавлених основних людських «недоліків» — інтелекту, совісті, мудрості.

Над греками, що проживають в СРСР, завис Дамоклов меч. На початку 30-х, в пік розкуркулення, вони в масовому порядку піддавалися арештам і відправці в табори. Але це була класова боротьба, а не етнічні чищення, хоча кількість репресованих і обчислювалося тисячами чоловік.

7 серпня 1932 року вступив в дію закон «Про охорону соціалістичної власності» (відомий також як «Указ сім восьмих» і «Закон про п’ять колосків»), по якому навіть за незначні розкрадання давали розстріл або десять років таборів. А коли по рекомендації товариша Сталіна Народний комісаріат внутрішніх справ очолює товариш Ежов, замінивши собою недостатнього активного товариша Ягоду, репресивна машина остаточно набирає звороти.

Рішенням Політбюро ЦК ВКП(б)№ П51/94 «Про антирадянські елементи» від 2 липня 1937 року товаришеві Єжову, секретарям обкомів, крайкомов і ЦК нацкомпартій послана телеграма, в якій наказано в п’ятиденний термін представити список всіх ворожих елементів, що проживають в підзвітних районах, замішаних в антирадянських і диверсійних виступах, кількість тих, що підлягають розстрілу і висилці.

На підставі отриманих відповідей 30 липня 1937 року Єжов Микола Іванович підготував наказ № 00447, в якому містилися планові цифри тих, що підлягають репресуванню по окремих територіях. Всього 259 450 чоловік. З них 72 950 чоловік має бути розстріляні (перша категорія), останні (друга категорія) – відправлені до таборів строком на 8—10 років.

Затверджені цифри були орієнтуваннями, вирішувалося «мотивоване клопотання» про збільшення цифр тих, що репресуються (доказу провини ніхто не вимагав, просто запитували: скільки можете розстріляти?). В результаті «мотивованого клопотання» первинні цифри збільшилися на 200 тисяч чоловік (а після закінчення репресій услід за своїми жертвами відправилися і рядові виконавці суворих наказів, і керівники всіх рангів, і сам товариш Ежов).

Специфікою будь-якого тоталітарного режиму є репресії проти інакодумців. Специфікою Сталінського режиму виявилася ще і активна пропаганда ідеї про те, що довкола країни Рад — ворожі держави. А усередині країни — ворожі шпигуни. Тому грецька операція НКВС, по суті, мало відрізнялася від аналогічних операцій проти інших національностей — поляків, естонців, корейців і інших – і була тринадцятою по рахунку. Всі національні операції готувалися і реалізовувалися поодинці.

Так, 11 грудня 1937 року текст директиви № 50215 поступив у всі республіканські, краєві і обласні управління НКВС. Директива Єжова визначала дату — 15 грудня, коли необхідно було «одночасно у всіх республіках, краях і областях почати арешти всіх греків, підозрюваних в шпигунській, диверсійній, повстанській і націоналістській антирадянській роботі, а також визначала категорії громадян, що підлягають «вилученню».

Протягом двох подальших тижнів змінилася демографічна ситуація в місцях компактного мешкання греків по всій країні. Греків «брали» і до, і після цієї рокової дати, але саме в ці два тижні нація була позбавлена свого стрижня, якими у всі століття були чоловіки, і весь тягар будівництва комунізму ліг на крихкі плечі жінок і дітей…

При підготовці тексту були використані матеріали книги: Джуха, І. Г. Грецька операція: Історія репресій проти греків в СРСР/ І.Г. Джуха. — СПб.: Алетейа, 2006.