Сергій Шутенко: «Греція — чудова країна для відпочинку й оздоровлення»

«Якщо ви розглядаєте Грецією як країну для можливого працевлаштування, необхідно критично оцінити свої можливості, щоб не було розчарувань», — каже Сергій Шатенко, посол України у Грецькій Республіці журналістам сайту https://meest-online.com/interview/serhij-shutenko-hretsiya-chudova-krajina-dlya-vidpochynku-j-ozdorovlennya/

— Розкажіть про хвилі міґрації українців до Греції…

— Українська громада у Греції офіційно налічує близько 25 тис. осіб. Порівняно з іншими країнами, приміром Канадою, створення якої налічує понад 100 років, вона є достатньо молодою. Найстаріший член української діаспори прибув до Греції десь 30 літ тому. Після здобуття Україною незалежності та можливості виїзду за кордон багато українських громадян виїхало за межі України у пошуках кращої долі. У своїй переважній більшості українська діаспора Греції, до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в нашу державу, це трудові міґранти, які виїхали з України в кінці 1990-х рр. й на початку 2000-х рр. Якщо говорити конкретніше, це низько кваліфіковані працівники. Звісно, є багато українських громадян, які заснували й успішно ведуть в Греції свій бізнес, чи займаються науковою діяльністю, але переважною залишається робота, яка не потребує високої кваліфікації.

— Йдеться про українців непенсійного віку?

— Атож. Це активне працездатне населення. Є пенсіонери з України, яких привезли зі собою діти, але таких небагато. Середня заробітна плата в Греції, порівняно з іншими країнами Європейського Союзу (ЄС), невелика — 700-800 EUR на місяць. Українці, які, будемо відвертими, часто продовжують працювати нелегально, заробляють ще менше. Тому змушені працювати на двох-трьох роботах, щоб якось утримувати сім’ї.

— Чи були українці в Греції до початку трудової міґрації?

— Організованої репатріації греків із України (так зване паліностісі), на відміну від інших осередків колишнього СРСР, не відбувалося. Греки Приазов’я, Криму, Одеси та Києва підтримували свою національну ідентичність в Україні та будували незалежну державу до початку російського вторгнення 2014 року. Українці, певна річ, приїжджали до Греції до початку 1990-х — науковці, студенти, дружини у разі укладення шлюбу з греком, але це окремі випадки, а не системне явище.
Понтійські греки — етнічна група греків, предки яких були вихідцями з історичної області Понт на північному сході Малої Азії (сучасна Туреччина) й їхнє переселення відбувалося здебільшого упродовж XVIII — початку XX ст. у північну частину Чорноморського басейну: на Кавказ і чорноморські території Росії в районах Туапсе, Анапа тощо, тоді, як на території сучасної України греки мешкають ще з античної доби й можуть вважатися автохтонним населенням.
Перші грецькі поселення на території сучасної України, у Північному Причорномор’ї, з’явилися ще у період Великої грецької колонізації (VIII — VI ст. до Р. Х.). В Україні існують численні пам’ятки античної грецької культури: Ольвія, Пантікапей, Херсонес Таврійський і пам’ятки доби Середньовіччя. У ХIV-ХV ст. в Криму навіть існувала держава — гото-грецьке князівство Феодоро. На Кримському півострові сформувалася унікальна грецька спільнота, яку після переселення у XVIII ст. на північ Приазов’я стали називати «маріупольськими греками». Зараз нащадки цієї спільноти складають майже 85 % загальної кількості греків України. Вони відроджують свою унікальну культуру і мову греків Приазов’я.
Водночас упродовж XVII — початку ХІХ ст. вихідці з материкової й острівної Греції сформували грецькі громади в Одесі, Херсоні. Миколаєві, середній частині України (Київ, Ніжин, Кролевець, Полтава); в Галичині (греки Львова).
Українські греки, які проживали в Маріуполі чи Одесі, не хотіли покидати свої домівки. Порівняно з іншим країнами колишнього СРСР українські греки, тобто громадяни України грецького походження були добре інтегровані в українське суспільство з одного боку, а з іншого Україна надала їм можливість для збереження та розвитку своєї ідентичності, культури, мови тощо. Таким чином в українських греків було розуміння і головне бажання зберегти свою грецьку ідентичність саме в Україні і підтримувати тісні зв’язки із своєю історичною батьківщиною. Тому більшість українських греків, на відміну від понтійських, до початку повномасштабної війни, яку Російська Федерація (РФ) розпочала 24 лютого, залишалися проживати в Україні.

— Відколи в Україні почалися воєнні дії, мабуть з’явилися у зв’язку з цим хвилі міґрантів?

— Частина приїхала в Грецію, частина залишилася в Україні. Як і всі громадяни України, українські греки виїхали з територій, які обстрілюють російські загарбники, у безпечніші місця.

— Маріуполь окупанти буквально знищили. Українські греки звідти виїхали?

— В перші дні війни лунали заклики підтримати греків в Україні і, зокрема, в Маріуполі. В Міністерстві закордонних справ Греції є спеціальна посада — заступник міністра грецької діаспори. Водночас, і ми вдячні за це грецькому уряду, коли в Грецію почали приїжджати українські громадяни, які втікали від бомбардувань і куль, не було жодного розподілу на греків із Маріуполя чи українців з Харкова, Києва, Миколаєва чи Херсона. Прийшла біда в Україну і грецький уряд створив однакові умови для всіх, кому потрібен тимчасовий захист.

— Скільки українців прибуло до Греції від початку повномасштабного вторгнення РФ?

— 58 281 українських громадян.

— Усі вони отримали карту тимчасового захисту Греції?

— Вже 25 лютого була реорганізована робота посольства загалом, а консульський підрозділ почав працювати 24/7. Сили були розподілені, крім щоденної дипломатичної роботи, на два основні напрямки. Перший — це організація військової та гуманітарною допомоги. Залучали та продовжуємо залучати всіх, кого можемо. Другий (не люблю цього слова, але мушу його вжити) — «вибити» з Греції те, що вже було зроблено іншими країнами Євросоюзу. Будь-які прийняті ЄС рішення потребують в Греції імплементації на національному рівні. На жаль, на перших етапах тут із цим були труднощі. Ми з консулом ходили буквально до кожного міністра і казали, що вони мають зробити для українських громадян, які потребують в Греції тимчасового захисту. З перших днів повномасштабної війни Німеччина, Польща, Румунія, Чехія відразу відкрили центри з оформлення українським громадянам документів тимчасового захисту. Греція ж відкрила перші чотири центри, попри на численні зустрічі з цього питання, лише 4 квітня. Та коли розпочалася централізована видача документів тимчасового захисту, роботи стало не менше, але вона з «гасіння пожежі» перетворилася на більш системну роботу з вирішення питань перебування громадян України в Греції. Наразі документи по тимчасовий захист в отримали близько 17 тис. українських громадян.

— А чому так?

— Передусім українські громадяни — не шукачі притулку. На відміну від громадян інших країн, які прибули в Грецію з метою отримання політичного притулку чи з інших причин, українські громадяни зі самого початку ідентифікували своє перебування за кордоном як вимушений тимчасовий захід, готові і між іншим повертаються додому за першої можливості. З іншого боку, багато українських громадян переїхали в інші країни ЄС, де на їхню думку кращі умови для проживання та працевлаштування.

— Проблемою повернення додому є й умови, які пропонує Греція?

— Греція запропонувала українцям безкоштовне житло. Наразі це три табори: два біля кордону з Болгарією, а третій поруч із Атенами загальною кількістю 300 осіб. Лише 300 осіб із тисяч прибулих можуть отримати безкоштовне житло від держави.

— Хтось отримав із України статус біженців?

— Варто чітко розрізняти два поняття: біженство та тимчасовий захист. Відповідно до Конвенції про статус біженців від 1951 року, біженець — це особа, яка внаслідок обґрунтованих побоювань за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни свого громадянства і не може або не хоче користуватися захистом цієї країни внаслідок таких побоювань через переслідування у своїй країні шукає прихисток за кордоном. Здебільшого, прохачі притулку на час розгляду їхніх документів про отримання статусу біженця, здають свої паспорти, не мають права на працевлаштування й обмежені в пересуванні навіть в межах країни. Дані про осіб, які подали документи щодо отримання статусу біженця, не розголошують. Тому посольство такої інформації немає.

— А що стосується рішення про фінансову допомогу. Це гроші ЄС чи Греції?

— Рішення видавати гроші приймають на рівні Євросоюзу. За процедурою, держава має звернутися й отримати на це допомогу від ЄС. Греція свого часу оголосила про видачу грошей у принципі, але наразі документально це не оформлено.

— Чи їхати до Греції з України?

— Як кажуть самі греки, Греція — прекрасна країна відпочинку чи оздоровлення. Але треба врахувати, що через зростання цін на пальне цього року відбулося суттєве зростання цін у всій туристичній галузі. Якщо ж ваша мета — працевлаштування, спершу необхідно вивчити ринок праці й критично оцінити свої можливості, щоб не було розчарувань. Знання англійської мови — це навіть не обговорюється, якщо йдеться про пошук висококваліфікованої роботи. Роботу прибиральниці знайти можна, якщо, звісно, вас це влаштовує.

— Чи були у Греції сутички між українцями та росіянами?

— Були поодинокі провокації. Водночас із огляду на суворість грецького законодавства за застосування сили, все обмежилося словесними двобоями.

Розмовляла Ірина Кушинська