Трохи про СПАС – Ай-Сутира
Ай-Сутира – дослівно перекладається як «Святого Спасителя». Так називали це релігійне свято румеї в Ялті і Урзуфі.
У цей день прийнято пригощати старших родичів і сусідів пишками, іншою випічкою, виноградом, яблуками та іншими садовинами, рясно поливши все медом. Обов’язково потрібно відвідати могили померлих родичів та пригостити нужденних.
Трапезу на Спаса традиційно починають з винограду і яблук, политих медом.
Зазвичай, саме з цього дня починали сушити фрукти для зимових узварів. При цьому потрібно на деревах залишати кілька фруктів незірваними – «ас та трогун та пулія – нехай їдять пташки». Дотримання цієї прикмети сулить щедрий врожай наступного року.
Також старі люди кажуть, що жінкам, які втратили дитину, не можна до цього дня їсти яблука.
P.S. Пара привітань румейською (ялтинсько-урзуфською говіркою) до цього свята:
Ай-Сути́ра ас мась фєрь т’ зуї́-мась гліко́ ти́га єнь мєль! – Спас нехай нам принесе життя солодке як мед!
Ас єнь їнє́ка о́мурфса ти́га єнь міл, ас єнь а́дрась гліко́с ти́га єнь мєль! На єшьт т’ архуди́я ті філюрте́ня та дъіка́сась бала́ца!– Хай буде жінка гарна як яблуко, хай буде чоловік солодкий як мед! Майте достаток і золотих діточок!
Микола АХБАШ.