Хвилі – Кύματα (документальний фільм)
Дякуючи Lana Dmitrenko та Марічка Жук, декілька років тому в Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація авторської короткометражної стрічки «Хвилі».
У фільмі йдеться про трагічну долю українських греків, які зазнали депортацію з Криму, репресії та примусові переселення комуністичного режиму, а сьогодні – жахіття «руського міру», що приніс смерть і страждання на нашу землю.
Історія, особливо її жахливі моменти, має закономірність повторюватися, якщо ми не зробимо висновків.
Це одна з думок до яких має підштовхнути вас стрічка.
Перша несправедливість щодо греків була здійснена у 1778 році ще Катериною ІІ, яка виселила корінний народ, що мешкав у Криму 22 століття. Це була одна з перших депортацій у Російській імперії і яка стала зручним інструментом політики з початку царизму, потім генсеків, а нині путінського режиму.
У ХХ сторіччі арсенал тиранії із «вирішення» національного питання було поповнено терором, масовими етнічними чистками, голодомором і асиміляцією.
Саме у цей день 79 років тому, в ніч з 14 на 15 грудня 1937 року розпочалися етнічні чистки НКВС – масові розстріли приазовських греків.
Біля чотирьох тисяч здебільшого чоловіків у віці 20-55 років було розстріляно. Найменший відсоток вбитих від загальної кількості арештованих був у селі Бугас звідки мої предки родом. Він становив 89,6%.
Найбільший відсоток – у селах Сартана та Малий Янісоль (99,2% та 99,1%). Головний удар прийшовся на інтелігенцію, що разом із політикою агресивної асиміляції пояснює те, чому українськи греки одна з найбільш русифікованих етнічних меншин. Лише 6,4% вважають грецьку мову рідною, у той час коли 88,5% – російську.
Операція із депортації греків «Хвиля», яка дала назву фільму була проведена у 1949 році, вона була лише однією з 9 депортаційних кампаній проти греків за 14 років сталінського режиму.
Сьогодні нащадки НКВСівських катів керують Росією, героїзують Сталіна та інших кривавих вбивць. Відтворюють найгірші «традиції» та практики Імперії зла.
Ми маємо цьому протидіяти. Злочини комуністичного режиму мають бути засуджені так само, як і нацизм у Нюрнберзі.
Лише з відновленням незалежності України грецька та інші національні меншини отримали можливість повернутися на свою землю, без страху казати про свою етнічну приналежність та реалізовувати свої національні, культурні, соціальні та інші права. І це друга важлива теза. Маючи хиже неоімперське утворення у якості сусіда, цілком очевидно, що лише потужна українська держава може гарантувати реалізацію прав народів, які вважають терени України своєю батьківщиною.
Власне тому, Федерація грецьких товариств України виявляла та виявляє патріотизм, вірність Україні, а не химерному «руському міру». Саме тому, долаючи свої проблеми керівництво ФГТУ допомагає іншим, не дивлячись на етнічне походження, мовні, релігійні та інші особливості. Адже українські греки є невід’ємною частиною української політичної нації та бачать своє майбутнє з Україною.
Тож маємо пам’ятати та діяти, щоб жахіття не повторилося знов!
Олександр ХАРА.