Онлайн-захід, присвячений пам’яті жертв «Грецької операції» НКВС

Грецькі товариства цього дня чи напередодні проводили і продовжують проводити навіть в умовах війни вечори пам’яті, мітинги-реквієми біля пам’ятників жертвам репресій. О восьмій годині вечора греки України запалюють свічки в пам’ять про усіх невинно убієнних жертв грецької операції.

Внаслідок цієї «операції» арештували понад 20 тисяч греків. 93 відсотки арештованих розстріляли.

За оцінкою дослідника Івана Джухи, в Україні жертвами стали від 7,6 тисячі до 9,4 тисячі представників грецької громади. Переважно це були чоловіки до 50 років. Більшість – греки Приазов’я.

Формально «Грецька операція» розпочалася 11 грудня 1937 року з директиви народного комісара внутрішніх справ Миколи Єжова, в якій ішлося про необхідність ліквідувати «широку мережу грецьких націоналістичних, шпигунсько-диверсійних, повстанських, шкідницьких організацій, кінцевою метою яких є ліквідація радянської влади в місцях компактного проживання греків на території Радянського Союзу та встановлення буржуазної держави фашистського типу».

Однак перші арешти розпочалися 15 грудня 1937-го.

Репресії представників грецьких громад відбувалися в Грузії, Азербайджані, Криму, а також на Кубані й Одещині. Однак наймасштабніше «Грецьку операцію» проводили в сучасній Донецькій області.

Першочерговим завданням сталінських спецслужб була ліквідація грецької інтелігенції. Тому першими арештували учителів, викладачів, інженерів, лікарів тощо.

Одночасно з арештами людей радянська влада ліквідувала мережу грецьких шкіл і друкарень. Закрили також редакцію грецької газети «Колехтивістис», а її головного редактора й зачинателя румейської літератури Георгія Костоправа розстріляли.

Ліквідували й Маріупольський грецький педагогічний технікум, а більшість його викладацького складу розстріляли в перші тижні терору проти грецької громади.

Молох репресій не жалів нікого. Трагічний приклад цього – історія інженера Костянтина Челпана, головного конструктора машинобудування на Харківському паровозобудівному заводі. У 1935 році він отримав орден Леніна за створення двигуна для танка Т-34, а вже 1937-го після тортур у харківській в’язниці Челпана розстріляли як члена «грецької контрреволюційної організації».

«Грецька операція» НКВС – ще один приклад, що комуністичний режим СРСР був людиноненависницьким у своїй суті. Його врешті потрібно визнати таким і засудити всім світом.

Сьогодні, як і 85 років тому російський режим, так само як і сталінський, знищує культурні надбання греків України. Серце еллінізму в Україні – Маріуполь – розтрощене і вщент розбите.

І навіть у таких умовах, коли Федерація грецьких товариств України працює дистанційно, ми пам’ятаємо про цю дату.

Вчора, 15 грудня, Федерація грецьких товариств України разом зі Спілкою греків України в Греції провела онлайн-захід, присвячений цій даті.

Від імені організаторів висловлюю щиру подяку нашим спікерам: Якубовій Ларисі Дмитрівні, Член-кореспондентці НАН України, докторці історичних наук, завідувачці відділу Інституту історії України НАНУ та Джуха Івану Георгійовичу, досліднику історії греків Приазов’я, керівнику проєкту «Грецький мартиролог».

Також хочу подякувати заступнику голови Спілки греків України в Греції Плечак Ніні Володимирівні та членкині Ради Спілки греків України в Греції Араджионі Маргариті Анатоліївні за плідну участь у підготовці цього заходу.

Велика подяка усім, хто взяв активну участь в обговоренні, хто задавав питання нашим спікерам. Бо пам’ятати про ці трагічні сторінки історії греків України – наш обов’язок.