Кардіохірург Борис Тодуров: “Завдання відродити Маріуполь – це перше завдання, яке в мене прямо в серці…”

– Маріуполь – це моє рідне місто, – розповідає Борис Тодуров. – Моя родина з Маріуполя – і мама, і тато, і я. Тому… Я навіть не уявляю, як приїду туди… Кожного року я бував там, ходив по вулицях, знаю кожен дім. А зараз – зруйновано вщент… Немає нічого, взагалі нічого немає. Сторінка мого дитинства просто викреслена, вирвана з моєї життєвої книги.
Не одна сторінка – половина книги вирвана і спалена. Нікуди повертатися. Проблема не тільки моя, бо я вже киянин. А люди, які там народилися, виросли і якимось чином виїхали – як їм повертатися? Бо навіть будинків немає. Моя сестра, яка приїхала до мене вже під час війни, каже: “Я не знаю, як повернутися, бо навіть дитячих фотографій не залишилося”. Вона поїхала з одним паспортом і в халаті. Після 60 років життя не залишилося жодної речі, яка б нагадувала про прожите.
Люди втратили родини, дітей, домівки, сенс життя… Ми називаємо це посттравматичним синдромом. Це не тільки обстріли і контузії, неврологічні ураження. Посттравматичний синдром – це і синдром втрати сенсу життя, коли ти втрачаєш свою родину, дітей, оселю, пам’ять…
Люди не знають, як жити далі. І таких зараз будуть мільйони. Бо не тільки Маріуполь постраждав. Зараз у нас в Інституті серця працюють лікарі з Маріуполя.
Є випадки, коли наші колеги залишилися колаборантами – на жаль. Я знаю, що частково працює лікарня швидкої допомоги, бо там головний лікар почав співпрацювати з росіянами з перших днів війни. Виявився активним колаборантом.
Я б дуже хотів поїхати в Маріуполь. У нас були такі гарні плани будівництва в Маріуполі університетської клініки, великого медичного хабу. Ми б назвали його медичним кампусом, який би поєднував університетську клініку, медичний університет, медичний коледж, кампус для студентів і кампус для викладачів. Це мав бути великий комплекс на 12 гектарах на краю міста. І ми вже домовились з мером, що почнемо це будівництво, цей проєкт.
Навіть знайшли вже перші кошти і перших інвесторів, які мали прийти в Україну. Тому я сподіваюсь: коли все закінчиться, цей проєкт відродимо і побудуємо все, що запланували, в більш модерному варіанті. Завдання відродити Маріуполь – це перше завдання, яке в мене прямо в серці…
Фото: Роман Ніколаєв
Джерело