ТРАДИЦІЇ ВЕЛИКОДНІХ СВЯТКУВАНЬ ГРЕКІВ НАДАЗОВ’Я

До Великодніх святкувань починали готуватися заздалегідь. Дню Воскресіння Христова передував сорокаденний Великий піст(з румейської Мега Нистия). Набожні люди сповідувалися і причащалися. У дні Посту біля церков продавали апельсини, лимони та різноманітні солодощі,а ті, хто причащався,купували та роздавали ласощі усім присутнім, особливо засватаним дівчатам. Коли наречена виходила після причастя, родичі нареченого дарували їй цукерки, пряники та апельсини.

За тиждень до Великодня відзначається Вербна неділя (з румейської Ваї мера). Останній тиждень посту румеї називають Мега Вдъумадъа.

Напередодні свята жінки прибирали та прикрашали будинок, готували різноманітні страви. У кімнаті, де прийматимуть гостей, ікону у передньому кутку прикрашали вербовим гіллям. На стіну вішали заплетені колоски пшениці.

У суботу віряни обходили церкву хресною ходою. З першими ударами дзвона йшли на церковну службу, яка тривала цілу ніч. На світанку виносили плащаницю і стелили перед вівтарем.

Після молебну проходило освячення.

Перед тим, як прийти до столу, розтирали сушені трави. Біля ікони всю ніч горіла лампада.

Однією з важливих обрядових страв був “псатъир”. Форма його нагадує терновий вінець.

Його випікали у кількості 20 штук. При приготуванні тісто розтягувати і скручували у джгут, за схемою робили розрізи. Псатъирі їли упродовж 40 днів, аж до Вознесіння. Також пекли як подарунки дітям печиво “саач(коса) “, “ат(кінь)”.

Наступного тижня після Великодня були поминальні дні(Арту). На могили несли випічку, мед та вино.