РУМЕЙСЬКІ ПОЕТИ : ТВОРЧІСТЬ І ДОЛЯ. ВАСИЛЬ ГАЛЛА.

Уся душа народу, як відомо, розкривається повною мірою в поетичному слові. Серед румеїв було чимало поетів, які свою творчість присвячували рідному Надазов’ю та його людям. У часи “еллінізації” настав справжній розквіт нашої літератури : друкувалися альманахи, створювалася літературна група. Але життя багатьох майстрів румейського поетичного слова трагічно обірвалося у часи жорстокої Грецької операції… Серед них і Василь Васильович Галла.

Василь Васильович Галла народився у селі Малоянисоль 13 листопада 1904 року.у родині Василя та Василини Галла. За спогадами Ніни Кір’якулової, Василь Моїсейович був людиною мудрою, грамотною, нерідко до нього зверталися за порадою односельці.

До 1920-го року Василь навчався у сільській школі. У 1921 році почав трудову діяльність писарем у волості. Пізніше був секретарем сільради.

З 1924 року Василь Галла став товаришувати з Ольгою Кір’якуловою.

За спогадами її сестри, Василь був освіченою та порядною людиною.

Він розповідав їм про науковий прогрес і писав віршовані записки Ользі.

У 1927 році Ольга сказала сестрі, що збирається заміж. Батько Ольги не хотів цього, бо Василь із бідної сім’ї, але коли Василь прислав трьох сватів, сватання вдалося.

Багато віршів Василя присвячені коханій дружині Ользі.

У подружжя народилося 4 дітей:Леонід, Клавдія, Олександр та Іван.

Побутує думка, що збереглося близько 40 творів Василя Галла. Василь Галла також написав роман “Развороченные пласты”.

Він писав на тему Громадянської війни та кохання на тлі великих історичних звершень.

Його поезія розкривала глибину традегій людських доль у епоху колективізації.

“Мис энытъам эна хроно.

Мис энытъам эна мера.

Мис энытам дъи-мас мия.

Козмос ипан: «Маш-алла!»

Сенандоп камбоса хроня

Мис матъенышкам сто сколю,

Дъи-мас мия – «финумия» – Ипам стера т махала.

Ан маешу то авора Дъи-мас кзеваме ах т хора.

Лон то страта, лон та заня

Мис джунайсаме атот…”

Молодь у селі поважала Василя Васильовича. Дмитро Пенез розповідав, що одного разу у школі він дав почитати йому свій зошит з віршами.

Тоді Василь Васильович сказав Дмитру, що у нього “є чим писати”,а потім пояснив.що він мав на увазі душу, талант і думки.

Поет Терентій Турменко у своїх листах до Василя писав, що Галла дуже добре “наловчился писать”. А якщо і далі піде його розвиток таким швидким темпом, то він перевершить багатьох “пролетарських авторів”

За спогадами Клавдії Галла (доньки поета), ввечері 24 грудня 1937 року Василь Галла прийшов додому з міліціонером. Вони пройшли до кімнати, забрали лампу і пішли за понятими.

Міліціонер (на прізвище Хаваліц) передивлявся папери. Потім вони разом пішли до виходу.

Дружина Василя спалила його рукописи.

У 1938 Василь Галла був розстріляним у ході “Грецької операції”

На той момент Клавдії було 9 років, Леоніду та Олександру — 7 і 5 років,а наймолодшому Івану — декілька місяців…

Василь Галла встиг передати записку, в якій радив дружині Ользі, якщо буде важко, продати каретник.