Вітання Президента Греції П.Павлопулоса

ВІТАННЯ

ПРЕЗИДЕНТА ГРЕЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

ПРОКОПІОСА ПАВЛОПУЛОСА

З НАГОДИ НАЦІОНАЛЬНОГО СВЯТА 25 БЕРЕЗНЯ

22 березня 2018 р.

Сьогодні з належною повагою та пишністю ми відзначаємо річницю Повстання греків 1821 р., яке стало «Відродженням» нашого Роду та призвело до визволення наших пращурів від багаторічного поневолення турками та формування новітньої Грецької держави. Як і протягом усієї своєї багатовікової героїчної історії, в тій боротьбі  греки довели, що вони «наважуються на те, що поза межами їх сил, рискують до безрозсудності, а надія не покидає їх навіть у найкритичніших обставинах…»

Не зважаючи на кількісну перевагу загарбників, греки повстали заради повернення своєї Свободи, яка є для нашої Нації та нашого Народу, як я вже багато разів підкреслював, головним принципом існування, а значить і способом життя.

І. Грецька Революція проявилася у несприятливих міжнародних умовах, коли на кону стояли найважливіші інтереси великих сил Європи того часу. З одного боку, сили Європи були одностайні стосовно законності абсолютної монархії, яка похитнулася у 1820 р. через народні повстання проти Іспанії в Південній Америці, національні ліберальні революції П’ємонту та Неаполю, а також ліберальні виступи Іспанії проти династії Бурбонів. З іншого боку, сили Священного Союзу не могли знайти спільну думку щодо «східного питання», бо на меті Австрійської Імперії та Великої Британії було затримання просування Російської Імперії на Балканський півострів та в регіон Причорномор’я, що викликало їх занепокоєння. Як і можна було очікувати, спочатку Грецьку Революцію було засуджено з боку Священного Союзу. Однак значущі успіхи Повстання нашого Народу в період з 1821 по 1824 рр., неймовірна її витривалість у надзвичайних труднощах, що з’являлися в період з 1825 по 1827 рр., небачений рух Філеллінізму, що з’явився в Європі та надихнув обраних її синів на підтримку греків в їх боротьбі за Свободу та які пожертвували не тільки своїм майном, але й своїм життям заради досягнення цієї мети, все це призвело до утворення у липні 1827 р. Троїстого Союзу, який складався з Російської Імперії, Великої Британії та Королівства Франція. 20 жовтня 1827 р. відбулася Наваринська битва, в ході якої було знищено османсько-єгипетський флот. Саме ця битва стала початком перемоги унікального за героїзмом повстання наших Пращурів проти Османської Імперії.

ІІ. Вирішальну роль у досягненні успіху в Священній Боротьбі за Батьківщину та за Віру Христову 1821 року, як відомо, зіграли греки діаспори, зокрема греки Одеси, Відня, Санкт-Петербургу, Парижу, Белграду, Трієсту та багатьох інших осередків діаспори, які натхненно та самовіддано розділили боротьбу зі своїми повсталими братами. У той же час, своїм прикладом вони зробили рішучий внесок у розпалення «вогнища» цінностей Філеллінізму в багатьох куточках Європейського континенту. Греція ніколи не забувала про цей величезний внесок греків зарубіжжя до Грецької Революції та завжди буде відчувати глибоку вдячність за це.

ІІІ. Сьогодні Греція є запорукою миру та безпеки на Балканському півострові та в регіоні Південно-Східного Середземномор’я, дійсно та безумовно поважаючи європейське та міжнародне право. Таким чином, Греція прагне збереження дружніх відносин та співпраці з усіма своїми сусідами, в той же час намагаючись брати активну участь у розбудові федеративної Європи. Це стає можливим за умови дотримання канонів репрезентативного народовладдя та правової держави, зокрема правової соціальної держави, бо наша країна є невід’ємною частиною Європейського Союзу та його ядра – Єврозони.

  1. IV. Основні принципи, якими керується наша держава у формуванні стабільної та послідовної політики по всіх напрямках, базуються на нижченаведених відносинах Греції з сусідніми державами:

            А. Туреччина. Ми прагнемо досягти стосунків дружби та добросусідства. Однак, такі відносини, як і європейська перспектива цієї держави, яку ми – греки – підтримуємо, залежить від всеохоплюючої поваги цією державою міжнародного та європейського права. Особливо це стосується Лозаннського мирного договору, Паризьких мирних договорів 1947 р. та міжнародного морського права, які зобов’язують Туреччину до дотримання загальноприйнятих законів міжнародного права в повному обсязі, а не вибірково. Також, Лозаннський мирний договір, яким було встановлено кордони, територію та суверенітет як Греції, так і Європейського Союзу, не підлягає перегляду та є абсолютно чітким і не залишає жодного натяку на наявність «сірих зон». Враховуючи  все вищезазначене, Туреччина повинна розуміти та поважати, що Греція та ЄС заохочує її європейські перспективи, однак не має ні бажання, ні сил для негайного та ефективного захисту своїх кордонів, території та суверенітету.

Б. Колишня Югославська Республіка Македонія. Ми підтримуємо шлях вступу дружньої нам Колишньої Югославської Республіки Македонія до НАТО та ЄС, що зумовлено повагою до історії, міжнародного права та європейського надбання і передбачає вирішення питання щодо назви цієї держави та надання гарантій відсутності її претензій на історичні грецькі території. Тож, спосіб вступу Колишньої Югославської Республіки Македонія до НАТО та ЄС – це, по-перше, перегляд в даному контексті конституції цієї держави, який би символізував повагу до прагнення Греції, Європейського Союзу та НАТО досягти законопорядку та дотримання принципів правової держави загалом; по-друге, досягнення згоди щодо надання гарантій відсутності претензій на історичні грецькі території, що було вже зазначено вище.

  1. V. Нашим незмінним обов’язком є не забувати і по Кіпр – великий острів, що й до сьогодні продовжує переживати трагедію турецької військової окупації. Необхідно знайти справедливе життєздатне рішення, що відповідає нормам первинного та вторинного міжнародного та європейського права. Рішення, що назавжди забезпечить країну-член ЄС та Єврозони єдиною постаттю на міжнародній арені та абсолютним суверенітетом, не обтяженим окупаційними військами та гарантіями третіх сторін, що повністю суперечить європейському розумінню «суверенітету».

На завершення свого привітання з нагоди Національного свята 25 березня, хочу іще раз висловити подяку Грецького Народу грекам Діаспори по всьому світу. Оскільки саме вони як невід’ємна та вагома частина нашої Нації зробили величезний внесок в те, щоб наша Батьківщина продовжувала свій історичний шлях, гідний її культурного надбання та історичного призначення. Ми впевнені, що такий же та ще більший внесок греки зарубіжжя будуть робити і в подальшому заради того, щоб наш Народ і наша Нація змогли протистояти великим викликам майбутнього.