День білих квітів у Маріуполі або Добрі справи родини Хараджаєвих

Різнобічна громадська та торгівельна діяльність греків залишила помітний слід у історії Надазов’я. У цьому є величезний внесок родини Хараджаєвих — купців, політичних діячів і благодійників.

Засновником цієї династії був Антон Костянтинович Хараджа. Його син, Давид Антонович розбагатів завдяки торгівлі зерновим хлібом, також займався благодійністю. Займаючи посаду церковного старости, 1838 р. він пожертвував 5 000 руб. для будівництва собору Святого Харлампія, а 1852 р. –5 150 крб. на спорудження іконостасу головного храмового престолу.

А вже Олександр Давидович Хараджаєв став купцем першої гільдії. У середині ХІХ ст. він заснував торговий дім, який займався посередницькою торгівлею зерновим хлібом та його продажем за кордон. Він також придбав 6 вітрильників каботажного та закордонного плавання: шхуни «Агіос Георгіос», «Десна», «Мімі Мембелі», «Святий Антоній», «Святий Миколай» і «Свята Надія». У 1860 – 1864 pp. він обіймав посаду міського голови Маріуполя.

Його син Давид Олександрович дбав про охорону здоров’я в Маріуполі. Зокрема, було створено Лігу боротьби з туберкульозом, куди увійшли найбагатші та найвпливовіші городяни.

Саме він став ініціатором “Дня білої квітки” в Маріуполі. Ідея проведення цього свята прийшла з Португалії. Щоб упоратися з епідемією туберкульозу, на вулицях міст за благодійні пожертвування роздавали листівки про профілактику захворювання та букети квітів. Акція продажу ромашок як емблеми боротьби з туберкульозом була успішною.

Перше свято відбулося 20 квітня 1912 року. Перед початком акції до районних комітетів розвозили заготовлені букети зі штучних ромашок, листівки та пам’ятні жетони. Курсистки забирали букети та розходилися містом. Квіти вони клали у невеликі біло-жовті кошики.

Встановленої ціни на букети не було – кожен давав скільки може, і за копійку, і за карбованець давали однаковий букет.
Тим, хто давав 5 і більше карбованців, вручали пам’ятний значок. Звіт про зібрані кошти та їх використання друкувався у газетах.

20 квітня по місту стояли кіоски для збору коштів, прикрашені мереживами та саморобними ромашками, іноді фантастичних розмірів. Кожен маріуполець міг пожертвувати для хворих хоч кілька копійок. Натомість йому дарували білу ромашку, зроблену добровольцями з тканини чи паперу. На ці гроші згодом збудували санаторій для хворих на туберкульоз у Маріуполі.

На світлині зі свята в автомобілі на передньому сидінні, поруч з водієм — Давид Олександрович Хараджаєв.

Джерела:

1.Сергій Буров

2.Рена Саєнко “Мариупольские купцы Хараджаевы”