Галина Шаблінська – гордість Нікольського району!
Галина Миколаївна Шаблінська – видатний педагог, громадський діяч Нікольського району. Народилася 11 липня 1948 року в с. Труженка. Після закінчення Малоянисольськой школи працювала вчителем англійської мови, вихователем групи подовженого дня. З 1968 по 1972 рр. здобула освіту вчителя російської мови та літератури в Таганрозькому державному педінституті. З 1973 року по теперішній час працює у Малоянисольській школі вчителем.
Крім педагогічної діяльності, Галина Миколаївна приділяє велику увагу громадській діяльності, відродженню та популяризації грецької культури. Вона одна з перших організаторів грецького руху в селі і в районі, очолювала Малоянисольськое товариство греків. Як керівник клубу любителів поезії «Алий парус», займається пошуково-дослідницькою роботою по вивченню життя, творчості, діяльності поетів і видатних людей села. За енергійність, активну життєву позицію, працьовитість у 2004 році їй присвоєно почесне звання «Гордість району», вона нагороджена численними грамотами та подяками району, області, Федерації грецьких товариств України.
Так коротко можна охарактеризувати людину, вчителя, героїню нашого репортажу. Але ми хочемо надати слово людям, які спілкувалися з нею кожен день і ходили на її уроки, як на свято. Це її учні.
Сергій Савелійович Шамлі, головний лікар Нікольської лікарні, голова ради районного товариства греків:
«До сих пір відчуваю себе учнем Галини Миколаївни і пишаюся, що був їм. Багато своїх вчинків звіряю з її думкою. Це унікальна жінка і фахівець. Багато років свого життя вона присвятила відродженню грецької культури в Приазов’ї: організувала в школі літературну кімнату-музей, клуб любителів поезії «Алий парус», випускає літературні альманахи, керує дослідницькою роботою учнів по темі «Література рідного краю», проводить традиційні зустрічі з поетами земляками, Костоправівські читання, конкурси на краще читання віршів. На Всеукраїнській грецької олімпіаді в номінації «Читці» учні Галини Миколаївни неодноразово займали перші місця. Я щиро вітаю видатного вчителя з ювілеєм і хочу побажати невпинного руху вперед. Нехай у всіх починаннях буде розуміння і підтримка з боку колег і однодумців, а професійна діяльність сповнена творчими перемогами. Нехай життєва дорога буде довгою і щасливою, а серце, як і раніше випромінює любов і добро!
Олег Балабан, президент шкільного парламенту 1999 року, випускник 2000 року:
«Галина Миколаївна була для мене втіленням легенди. Мої старші сестри навперебій розповідали, яка вона чудова, як здорово проходять її уроки. Я по-справжньому був на сьомому небі від щастя, коли дізнався, що саме Галина Миколаївна буде нашим класоводом. Ні, це були не уроки, це були подорожі в часі, спресовані майстром-учителем в захоплюючі сорок п’ять хвилин. Це потім, Корф, Ушинський і Сухомлинський стали для мене геніями педагогічної думки, а в 10 років моїм ідеалом була і, скажу не криючись, залишається Галина Миколаївна».
Юсова Луїза, випускниця Малоянисольської школи, присвятила вірш Галині Миколаївні:
Улюбленому вчителеві і класному керівнику
Меня могли понять без слов.
Вы так умели слушать,
Вселяя веру и любовь
В распахнутую душу.
Пускай проносятся года,
Как отблеск дней далёких,
Я не забуду никогда
те мудрые уроки.
Вы душу без остатка отдавая,
Вносили смысл в рутину будних дней.
Учительница Вы моя родная,
Без Вас бы было суше, холодней.
Мне хорошо и просто было с Вами,
Наук постигнуть существо основ.
Мою любовь не передать словами.
Учитель! Званье ваше выше прочих слов.
Куда дорога в будущем не мчала
Меня по штилям, бурям, по волнам,
Спасибо Вам, что были у причала,
За знания, за всё спасибо Вам…
Чеграхчи Надія, колишня учениця Малоянисольської ЗОШ I–III ступенів ім. В.В. Балабана.
«… через багато років з’явилася людина, яка захотіла відродити пам’ять про легендарних односельців. Ця людина – моя вчителька російської мови і літератури Галина Миколаївна Шаблінська. У школі Галині Миколаївні однаково легко давалися всі предмети, але в найпотаємніші куточки її душі увійшла поезія. Зараз вона вчитель вищої категорії, має звання «Відмінник народної освіти України». Галина Миколаївна – золотий фонд нашої школи, НАШ МАЯК! Така думка не тільки педагогічного колективу школи, а й усіх жителів нашого великого села.
Галина Миколаївна часто нам цитує важливі слова, цитати, думки вчених, мислителів, філософів, критиків, письменників. І мені запам’яталися такі рядки про професію вчителя. «Кажуть, що Бог цілує людину, коли дає щось велике і важливе в житті. Я вважаю, що мені пощастило: Бог поцілував мене, коли дав професію вчителя». Тут є над чим замислитися. Галина Миколаївна більш сорока п’яти років життя віддала улюбленій справі, яка стала єдиною на все життя, – навчанню і вихованню дітей.
Вона дала мені те, що не дав жоден інший учитель. Вона вселяла в мені віру про те, що потрібно відроджувати нашу культуру, наші традиції. Вона навчила мене цінувати наше життя, так як другого у мене не буде.
Я вважаю, що Галина Миколаївна зробила дуже багато для того, щоб наші національні традиції не залишилися в минулому, а передавалися із покоління в покоління. А найголовніше, що все це вона робила абсолютно безкорисливо, не заради похвали, не заради нагороди, а просто тому, що їй не байдуже майбутнє нашого народу, тому, що не діяти вона не звикла. Дуже відрадно бути ученицею такої ЖІНКИ і такого ВЧИТЕЛЯ! »
Ушуллу Лариса і Світа – члени літературного клубу «Алий парус».
Шаблінська Галині Миколаївні
Как быстро годы пролетели,
А Вы ничуть не изменились.
Мы словно вновь за парты сели,
И наши вновь сердца забились
Мы помним все: Вы в класс входили.
А мы притихшие сидели,
Вы своё сердце нам дарили
И дали больше, чем хотели!
Вы не предмет преподавали,
вы чудо в класс с собой вносили
Родная! Если бы Вы знали,
Как всей душой мы Вас любили.
Сказать «спасибо» – будет мало,
Всего не выразить словами,
Мы просто счастливы, что в жизни
Нам довелось быть вместе с Вами!
Людмила Балабан, директор міського центру позашкільної роботи за місцем проживання:
«… Ніби й не було цих 50-ти років … Все той же голос, заспокійливий і, разом з тим, розбурхує, змушує задуматися, заглянути в себе. І я дуже розумію цих учнів сьогодні. Так само і ми, але трохи постарше, тяглися до Галини Миколаївні, тому що вона – один з рідкісних вчителів, які намагаються навчити дітей думати не тільки головою, але, перш за все, серцем, душею … ».
А ось оцінка, дана патріархом грецького руху Донатом Патрича, учителем самої Галини Миколаївни. Він присвятив їй вірш із промовистою назвою.
Маяк
Галині Шаблінська – моїй колишній учениці,
нині директору Малоянисольської ЗОШ
Ты совершила много славных дел,
И щедро красотой души делилась,
Наверное, таков уж твой удел –
Творить добро, чтоб жизнь не опошлилась.
Ты будишь мысль и совесть у людей,
За чистоту воюешь повсеместно,
Ты генератор творческих идей,
Которые становятся известны.
Ты мужественный, сильный человек:
Когда семью твою постигла горе,
Ты не замкнулась, не ушла от всех,
Беде не удалось тебя взять в шоры.
В работу окунулась с головой,
В ней забытье искала и отраду,
Ты не могла согнуться пред бедой,-
Ведь детские сердца стучали рядом.
Ты как учитель – школьникам пример,
А как директор – луч для педагогов,
Ты изменяешь все на свой манер,
Тем самым облегчая всем дорогу.
Ты как маяк, который не дает
О рифы кораблям во мгле разбиться,
Ты как родник, ключом который бьет,
И каждый может из него напиться.
До добрих слів привітань і побажань приєднується і, нині живий земляк і наставник Галини Миколаївни, Леонід Костянтинович Патрича.
Леонід Патрича
Галині Миколаївні Шаблінській
До 70-річчя від Дня народження
Вам 70 сегодня, с чем Вас и поздравляю!
Бег времени все тот-же – его не укротить,
Но нет причин для грусти, – я это утверждаю,
Как аксакал, кто знает, как нужно жизнь любить.
Хоть солнце также светит и также оно греет,
И горы зеленеют по-прежнему весной,
Но Время нас меняет и разум наш взрослеет,
Мудреем мы с годами, таков закон Земной.
А также, мы с годами становимся щедрее
На чуткое внимание к обиженным сердцам.
А чувства наши глубже, и чище, и нежнее, –
И к людям, и к природе, что благосклонна к нам.
Я старше Вас намного, но мысль сейчас созрела,
Что 70 – не старость, прелюдия лишь к ней.
Ведь в 70, нередко, не угасает зрелость, –
Я это точно знаю, с моей горы видней.
Немало слов приятных услышите сегодня,
Немало пожеланий счастливых многих лет,
Чтоб будущие Ваши непрожитые годы
Шли плавно и спокойно, без горьких слез и бед.
Вросли питомцы Ваши корнями в странах разных,
Но память о Вас свято в сердцах своих хранят.
И добрая их память не может Вас не радовать,
Вам многие, уверен, сегодня позвонят.
А от меня всего лишь один совет примите:
На возраст не ропщите, сдружитесь лучше с ним.
Пореже огорчайтесь, и, радуясь, живите!
Для радости, поверьте, немало есть причин.
Но если Ваше сердце от боли вдруг сожмется,
Вы в юность окунитесь. И сразу же печаль
Светлей намного станет, и сердцу вдруг поймется,
Что годы не напрасно ведут в седую даль.
Сказане вище – лише невелика дещиця того, що можна сказати про Галину Миколаївну. Талановита особистість, висококваліфікований, ініціативний, прогресивний організатор, який по праву може пишатися успіхами і досягненнями. Ціла плеяда учнів після закінчення школи продовжує разом зі своїм Учителем вирішувати нагальні проблеми суспільства. Завдяки наполегливій, творчій роботі, компетентності, високому професіоналізму вона здобула шану і повагу серед колег, жителів села Малоянисоль. Вона пройшла крізь усі випробування і негаразди і зберегла чесне ім’я, жіночу м’якість і любов до людей.
Бажаємо Вам, спираючись на прожитий досвід, свої знання і вміння продовжувати реалізовувати свої таланти, ділитися мудрістю з дітьми та онуками і просто насолоджуватися повноцінним повсякденним життям, наповненим родинним затишком, спілкуванням із приємними людьми. Дай Вам Бог здоров’я і довгих років життя!