Греції більше не допомагатимуть. Чи вийшла вона з кризи?
Греція успішно завершила трирічну програму фінансової допомоги, яку надали країни єврозони. На подолання боргових проблем Греції виділили майже 62 мільярди євро.
Це було частиною однієї з наймасштабніших фінансових програм в історії. Загалом її вартість становить близько 289 млрд євро, які Греція повертатиме десятиріччями.
Крім того, дуже непопулярні заходи економії, запроваджені як умова фінансової допомоги, діятимуть і надалі.
Проте вперше за останні вісім років Греція змогла вийти на світові ринки запозичень.
Впродовж останніх років економіка Греції дуже повільно зростала, але ВВП країни і досі на 25% менший за показник восьмирічної давнини, коли розпочалася криза.
“Від сьогодні до Греції ставитимуться як до будь-якої іншої європейської країни”, – заявив комісар ЄС з питань економіки і фінансів, П’єр Московічі.
За його словами, реформи, що відбулися в країні останніми роками, “заклали міцне підґрунтя для сталого розвитку”. Водночас він застеріг, що економічне відновлення “є процесом, а не одномоментною подією”.
Згідно із даними МВФ, лише чотири країни пережили глибше економічне падіння, ніж Греція, – Ємен, Лівія, Венесуела і Екваторіальна Гвінея.
Як рятували Грецію
Програма фінансового порятунку – термін, який стали вживати стосовно позик у надзвичайних обставинах – почалася у 2010 році, коли МВФ та європейські країни надали першу порцію позики у 20 млрд євро.
На той час курс євро до долара впав до найнижчого рівня. Існували побоювання, що боргова криза у Греції може підірвати економічне відновлення у Європі, яка щойно почала оговтуватися від наслідків світової фінансової кризи 2008.
Останні 61,9 млрд євро на підтримку грецької економіки і банківської системи надійшли за програмою Європейського стабілізаційного механізму (ЄСМ).
У найгірші моменти кризи озвучувалися навіть сумніви щодо того, чи виживе єврозона. Тоді багатьом здавалося, що Греція, а також кілька інших країн, цілком можуть відмовитися від євро.
Утворений країнами єврозони, Європейський стабілізаційний механізм був готовий надати Греції ще 27 млрд євро у разі потреби. Проте цього не знадобилося.
“Греція може стояти на власних ногах”, – заявив голова ЄСМ Маріо Сентено.
‘Я не можу купити онукам гостинець”
Марк Лоуен, BBC News, Афіни
Тассос Сметополус та його команда є волонтерами, які роздають безкоштовну їжу в центрі Афін.
“Кількість тих, хто до нас приходить, навіть зростає, – каже він. – Фінансовий порятунок, може, і скінчився – на папері. Але в реальності – ні.”
44-річний Фотіні, якого звільнили три роки тому, один з небагатьох у благодійній їдальні, хто погоджується говорити. Загалом, грекам важко було змиритися саме із втратою гідності.
“Я не бачу, щоб криза завершилася, – каже він. – Ми і надалі злі, бо не маємо роботи. Мені соромно, що я не можу купити своїм маленьким онукам гостинець.”
Як греки це пережили
На піку кризи рівень безробіття становив 28%. Нині він знизився до 19,5%.
Ті, хто має роботу, досить часто мають зависоку кваліфікацію, – наприклад, як 34-річна Панагіота Каллікмані, яка має диплом з хімії.
По тому, як вакансій за фахом у її рідних Фессалоніках не стало, вона знайшла роботу кухаря.
“Криза стала як ляпас, – каже вона. – Ми вже звикли до переваг життя у європейській країні, але раптом це життя було зруйноване”.
“Ні в чому немає певності, – додає вона. – Криза навчила нас не робити далекосяжних планів”.
Від початку кризи близько 300 тисяч греків емігрували у пошуках роботи. Доходи ж тих, хто покладався на державну допомогу, просто зникли.
Йоргос Вагелакос, 81-річний робітник на пенсії, до кризи отримував 1250 євро.
Зараз його пенсія становить 685 євро, а його борги зростають. Він вже не підтримує, як раніше, двох синів, – доходів ледве вистачає, аби покрити скромні потреби його самого і дружини.
“Кожного ранку я прокидаюся у жасі – як мені впоратися із доходами і боргами. Кожного ранку”.
Як Греція повертатиме позики?
Хоча економіка Греції дещо стабілізувалася, країна накопичила борги у 180% від свого ВВП.
Згідно із домовленостями з іншими країнами єврозони, Греція має і надалі обмежувати свої державні видатки таким чином, щоб профіцит бюджету до сплати відсотків за позики становив щонайменше 2,2% ВВП. І так до 2060 року.
При тому, що існують серйозні питання щодо того, чи здатна Греція дотриматися цих вимог, дехто з оглядачів припускає, що країна продовжуватиме розраховуватися з боргами і після 2060.
Більша свобода Греції у контролі над власною економікою буде компенсуватися жорсткішим наглядом з боку Європейської комісії.
Професор економіки Єльського університету Костас Мегір, який зараз живе у Афінах, каже, що “зараз грецький уряд має бути ще більш дисциплінованим, оскільки він позичатиме на світових ринках за ринковою ціною”.
Що означає приклад Греції для Європи?
Професор Кевін Фезерстоун із Лондонської школи економіки, каже, що Греція допомогла забезпечити майбутнє для єврозони, оскільки погодилася виконати умови програми фінансового порятунку.
“Для політичної системи пройти через таку програму економії, таке скорочення видатків посеред надзвичайних економічних проблем і зберегти ефективне суспільство, демократію, є свідченням витривалості Греції як сучасної держави”, – каже він і додає: “Греція врятувала євро”.