Маленькі Акрити України

З щоденника

«Це було не перший раз. Але це було неповторно!

Ми кілька років приймали під світлим небом Аттики та на берегах чистих синіх морів Батьківщини дітлахів  із різних регіонів нашої улюбленої України. Однак на цей раз почуття були неповторними. Вони були надзвичайно неповторні!

Жахи війни не озлобили їх серця. Пил від гармат і снарядів не покрив чутливі струни їх душ. Вивернута рідна земля і смерть родичів і друзів не змогли зіпсувати їх. Просто в своєму ранньому віці вони зрозуміли, що Свобода не дарується, але завойовується!

Це були сорок дітей із сіл Маріуполя, яких ми спільно з муніципалітетом Афін і під егідою Посольства України в Грецькій Республіці, гостинно прийняли  протягом літнього сезону у таборі муніципалітету Агіос Андреас.

Тельця тонесенькі, як щойно посаджені кипариси, одні хочуть змужніти, а інші ще покачатися на чистому вітрі підліткового віку. Очі кольору нашого Неба. Чисті і блискучі. Волосся, світло-русі, як паростки української пшениці. Обличчя, з шкірою білою і гладкою, із серйозними рисами, але також із намальованою дитячою невинністю.

Це були наші маленькі друзі, якім ми хотіли дати те, про що кожна дитина мріє і на що має право: любов. А нам вони подарували обійми, повні подяки. Прекрасний світ, зроблений із невинних дитячих голосків, джерельного сміху, гри та щастя.

Дійсно, що згадати в першу чергу?

Кристальну сльозу, що потекла з очей хлопця або милу усмішку з ямочками на щоках дівчини, коли подарували їм грецький і український прапори, щоб в ці дні вони відчували любов Греції і дихання Вітчизни?

Солодкий мотив, як спів солов’я, коли співали з національним містицизмом та справжнім патріотизмом національні гімни двох народів? Або як гучне «Слава  Греції!» та «Слава Україні!» полетіло до неба, як блискавка спалахує через ефіри?

Внутрішнє благородство, коли з дитячою безпосередністю, але із зразковою ввічливістю, вони взяли свої сувеніри і сіли неподалік, щоб розглянути їх? Або абсолютну порядність і порядок під час їжі, зразок християнської та сімейної традиції та виховання?

Теплі обійми нашої маленької подружки, у якої за випадковим збігом був день народження або сповнені любові та подяки слова маленького Валерія, який подарував мені поцілунок і монетку «на удачу»?

Що згадати в першу чергу?

Вони не є дітьми іншого Бога. Вони – наші Друзі з Маріуполя. Маленькі Акрити України.

Картинки, які залишаться глибоко вигравірувані в кутах моєї душі і будуть продовжувати керувати моїм шляхом. Шляхом до Бога через людину».

Ці рядки були написані увечері, у вівторок, 31 липня 2018 року, після привітання дітей із воюючого регіону України,

які відпочивали в Греції під час цього літнього сезону.

Текст з особистого щоденника Генерального секретаря

Греко-Української торговельної палати

Бугаса Герасимоса-Ніколаоса.