Вшанували пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років

23 листопада, напередодні Дня пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років, за участю членів Асоціації греків-інвалідів “Філос” і Центрального районного товариства осіб з інвалідністю м. Маріуполя відбувся захід: “Голодомор 1932-33 років- найбільша історична катастрофа України ХХ ст.”

На заході Ольга Партакела розповіла про умови розвитку України і причини голодомору – страшного лиха, яке спіткало сільське населення значної частини України, а саме: Запорізької. Донецької, Катеринославської, Миколаївської, Одеської областей. Вона зазначила, що Голодомор 1932-33 р.р. був наслідком свідомо застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом, проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

 

Про факти створення жахливих умов життя сільского населення, про організацію так званих “зелених ешелонів”, які вивозили з Україні не тільки зерно, а й інші продукти харчування, навіть квашені огірки, капусту та все те, чим можна було б харчуватися, усвідомлено залишаючи людей приреченими на голодну смерть, розповіла Юлія Некрасова.
Люди старшого покоління – Олексій Міщенко, Анастасія Павліщук, Леонід Кір’янов, Іван Челкак, Василь Чубаров згадали про покарання людей, згідно закону «5-ти колосків», роки голодного дитинства і розповіли про життя своїх родин та як батьки намагалися зберегти життя дітям. На долю народу України випало багато страждань в роки війн, революції та голоду після закінчення громадянської війни. “Але цей голод був найстрашнішої сили, так говорила нам мама”, – підкреслила Анастасія Павліщук.
Нам, дорослим людям , присутнім на цьому заході, було сумно і важко сприймати звістки про події тих часів, про мільйони невинно замордованих голодом українців. Та проведення таких заходів необхідно, хоча б з тієї причини , щоб наші нащадки, молодше покоління, знали про трагічне минуле українського народу, важке життя їх дідів і прадідів. Нехай знають і памятають! Щоб будувати щасливе майбутнє – треба знати своє минуле, цінувати життя, вшановувати людей похилого віку, пам’ятати про загиблих.
В цьому році виповнюється 85 річниця страшної трагедії Ураїни – Голодомору 1932-1933 років. Та історики і демографи ще й досі сперечаються щодо кількості жертв голодомору, називаючи різні дані – від 3 до 10 мільйонів. Найвірогідніше, враховуючи матеріали перепису населення 1937 р., втрати населення внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу становили на теренах України близько 7 мільйонів осіб. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.

Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населенням понад 40 млн. осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.
За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на національний генофонд
Хвилиною мовчання присутні вшанували жертв голодомору. Наш захід проводився при запалених свічках в знак пам’яті про нелюдські страждання, страх, приниження, смерть людей – невинних жертв геноциду сільського населення України. Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу.
В 2006 році Службою безпеки України було розсекречено понад 5000 сторінок державних архивів щодо голодомору. Верховною Радою України офіційно було визнано Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Світова спільнота більше 20 країн світу визнала голод в Україні 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Згідно Указу Президента України, щорічно, починаючи з 2000 року у четверту суботу листопада в нашій державі відзначається День пам’яті жертв голодомору. Пам’ятаючи про це, члени наших організацій запалили свічки пам’яті в своїх домівках, о 16.00 годині 24 листопада, долучившись до міжнародної акції «Запали свічку пам’яті». Цього року, в Києві відбувся Міжнародний форум “Україна пам’ятає, світ визнає”, приурочений до Дня вшанування пам’яті жертв голодомору.

Ольга ПАРТАКЕЛА, м. Маріуполь