Урумською наживо: Маріуполь (ФОТО)

24-25 листопада у Маріуполі відбулася довгоочікувана подія: презентація урумської відео-абетки. Захід, який вже з успіхом пройшов у Києві, у Маріуполі зібрав поціновувачів мови, культури та фольклору надазовських греків. Греки та філелліни із Старого Криму, Старогнатівки, Нікольського району, Ялти, Маріуполя зібралися разом, щоб поринути у світ урумської мови та урумської пісні. Це стало можливим завдяки ініціатору, ідейному натхненнику та організатору проекту Олександру Рибалко, який вже протягом багатьох років ґрунтовно займається вивченням та збереженням мов та фольклору надазовських греків.

На жаль, ряд сумних подій (переселення, депортація, «Грецька операція НКВС», примусова русифікація тощо), які припали на долю надазовських греків впродовж останніх більш ніж 235 років, призвели до того, що наші знання про власну мову, культуру, якій властиві глибокий сенс, насиченість, колорит і краса, опинилися дуже фрагментарними. І сьогодні перед нами стоїть достатньо серйозний виклик, що вимагає говорити про ревіталізацію, в першу чергу, мов надазовських греків – урумської та румейської. Олександр – один із небагатьох ентузіастів, який це чудово розуміє і, не шкодуючи власних сил, часу та коштів, роками їздить грецькими селами й записує пісні, казки, прислів’я та приказки урумів та румеїв. Його добре знають у Гранітному та Сторогнатівці, Сартані та Старому Криму, Ялті та Чермалику.

Впевнений у тому, що надазовські греки повинні звертатися до коріння своєї ідентичності, але водночас і розуміти, що ми живемо в сучасному суспільстві, Олександр прагне максимально інтегрувати в сучасне життя той обсяг знань про мову та культуру греків України, який у нас є, і продовжувати вивчати і документувати знання про нашу самобутню багату спадщину. За декілька років Олександр спромігся записати диски «Сартанських самоцвітів» та урумського ансамблю «Бір тайфа», розробив листівки мовами надазовських греків із поетичними рядками Л.Кір’якова, Г.Костоправа та К.Хавана, у соцмережах створив сторінки, на яких популяризує матеріальну та нематеріальну культуру греків України тощо. І ось ще одна перемога: завдяки підтримці Українського культурного фонду, в рамках проекту “Збереження мовного та культурного надбання греків Надазов’я”, вдалося створити урумську відео-абетку, зняту на вірші урумської поетки Кирікії Хавана.

 Що ж собою являє дана відео-абетка? На екрані перед глядачем постає прекрасна Кирікія Хавана, яка на кожну літеру урумського алфавіту читає двовірші урумською мовою у супроводі перекладу українською та англійською мовами, а також транслітерацією латинкою. Усі двовірші надзвичайно прості, що полегшує процес їх запам’ятовування.

24 листопада у вільному просторі  Halabuda та 25 листопада у маріупольському креативному просторі «Vezha Creative Space» лунала мова засновників Маріуполя.

На гостей чекала цікава програма: виступ поетки Кирікії Хавана із Старогнатівки, ансамбль “Бір тайфа” (смт Старий Крим) заспівав урумських пісень, казкар Федір Майхапар оповів казку урумською мовою, Олександр Рибалко – рушійна сила проекту – розповів про урумську мову та презентував результати роботи команди та всіх, хто приходив на допомогу чи надавав підтримку.

Декілька слів хочеться сказати про неймовірний ансамбль «Бір тайфа» та історію його створення.

Ансамбль «Бір тайфа», що у перекладі з урумської мови означає “одна сім’я”, було створено у 1954 році у селищі Старий Крим. Через дев’ять років він припинив своє існування, і лише у 1996 році його було відроджено. У 2002 році ансамбль отримав звання “народного”. Нині Грецький народний фольклорний пошуково-етнографічний ансамбль “Бір тайфа” складається з інструментальної та вокальної груп. Учасники ансамблю збирають та відтворюють народні традиції, обряди, що сформувалися ще на Кримському півострові, звертаються до фольклору інших тюркомовних народів, зокрема своїх найближчих сусідів – кримських татар, творчо його осмислюють, адаптуючи до норм урумської мови. До свого репертуару вони включають не лише народні урумські та кримськотатарські пісні, але й також твори сучасних авторів. Цей колектив, яким керує Олена Акритова, вона ж солістка, дійсно відповідає своїй назві, бо до його складу входять різномовні сільські аматори, які своєю творчістю популяризують урумську мову.

Почесні гості, серед яких були Генеральний консул Республіки Греція у Маріуполі Елені Георгопулу, заступник голови Федерації грецьких товариств України Надія Чапні, завідувачка відділом культури виконкому ФГТУ Галина Косякова, члени Ради ФГТУ тощо високо відгукнулися про даний проект і щиро подякували усім його учасникам на чолі із О.Рибалко. Слід додати, що крім Олександра над проектом працював і Костянтин Новосильний.

Прес-служба ФГТУ.