100-річчя румейського поета Леонтія Кир’якова
7 травня у Сартані пройшов вечір пам’яті з нагоди 100-річчя румейського поета, який стояв біля витоків відродження грецького національного руху, Леонтія Нестеровича Кир’якова. Про це розповідає Депутатський корпус Маріуполя Vll скликання на своїй сторінці у Фейсбуці.
Відкриваючи меморіальну дошку на вході у парк, який носить його ім’я, секретар Маріупольської міськради, член Ради Федерації грецьких товариств України Степан Махсма зазначив, що радий бути присутнім на такому важливому заході. Він звернувся до учнів спеціалізованої школи з поглибленим вивченням новогрецької мови №8, сартанців та гостей. «Сьогодні ми вшановуємо людину, яка зробила неоціненний внесок у розвиток еллінізму. Його ім’я знають не тільки у Сартані, а й далеко за межами селища. Своєю творчістю він залишив слід у еллінізмі. Упевнений, що у кожного сартанця є у збірнику Леонтія Кир’якова «Амфора» свій вірш, який зачіпає серце», – сказав він. Степан Махсма закликав односельчан слідувати традиціям та звичаям, які у своїх творах оспівував поет.
На вечорі пам’яті, який відбувся у етнографічному музеї, були присутні консул Греції у Маріуполі пані Елені Георгопулу, голова Федерації грецьких товариств України Олександра Проценко-Пічаджи, близькі та знайомі поета. Діти читали вірші та уривки з поем, розповідали казки й виконували пісні, написані на слова Кир’якова.
Багато теплих та добрих слів сьогодні було сказано на адресу поета. Вічна пам’ять про Леонтія Кир’якова назавжди залишиться в пам’яті сартанців та маріупольців.
Довідка:
Майбутній румейський поет, почесний житель Сартани, член Спілки письменників України, ветеран війни, народився в Сартані 8 травня 1919 року. Маріупольський педагогічний технікум він закінчив екстерном у 1938 році. Потім було навчання у маріупольській філії Донецького обласного університету робітничих й сільських кореспондентів. Після закінчення працював у редакції грецької газети «Колектівістіс», а після її закриття – у колгоспі, на трубопрокатному заводі у Маріуполі.
У 1943 році Леонтій Нестерович пішов на фронт. Брав участь у визволенні Мелітополя й багатьох інших населених пунктів північної Таврії. Звільняв Україну, Румунію, Югославію, Угорщину, Австрію. Післявоєнний час поет присвятив творчій діяльності. Він працював науковим співробітником Сартанського етнографічного музею, беручи активну участь у питаннях створення нових експозицій. З його участю відбулася перша у Маріуполі радіопередача на грецькій мові. Сартанський парк давно носить його ім’я.