Тільки вперед!

Для чого збираються з’їзди? Для того, щоб виявити досягнення, обговорити нагальні проблеми та намітити нові рубежі на шляху до своїх ідеалів. І це є однаково обов’язковим для будь-яких угрупувань, – чи то політичні партії, чи то творчі  спілки, чи то національні об’єднання. Принципова різниця лише в ідеалах, які потім і визначають мету, завдання, статут, дії  тощо.

Якщо оглянутися назад, на самий кінець 80-тих- початок 90-х років XX століття, коли повсюдно в Україні народжувались національні товариства – азербайджанські, болгарські, білоруські, вірменські, грецькі, грузинські, єврейські, литовські, німецькі, польські, чеські, а їх було безліч, картина була загальною – усі прагнули відродження історії, мови, культури, звичаїв та традицій свого народу. Люди, нарешті, відчули повітря свободи після репресій, заборон, гонінь.  Коли разом з минулим відійшли і страхи, люди повернулись до свого коріння, до витоків свого роду. І нові політичні обставини, і влада, і нові демократичні рухи сприяли цьому. За останні 30 років у країні багато чого перетворилося на краще, і в тому числі діяльність національних об’єднань. Титульна нація, а слідом за нею і народи України активізувались у реалізації своїх завдань.

Греки на шляху до свого Олімпу пройшли важкий шлях становлення, об’єднання та  визначення стратегії. Були вирішені глобальні задачі, і, перш за все, створено мережу грецьких товариств по всій країні на чолі з ФГТУ.

Сьогодні навіть і уявити неможливо грецьке село без вокального чи хореографічного ансамблю, без вчителів та учнів новогрецької мови, без курешу та панаіру. Чого варті спочатку регіональні, потім обласні, пізніше всеукраїнські, а тепер вже міжнародні фестиваль грецької культури «Мега юрти» та конкурс грецької пісні ім.Тамари Каци!? А мовні та спортивні олімпіади, літературні та кулінарні конкурси!? А організація літнього відпочинку дітей та пенсіонерів!? За всім цим стоїть титанічна наполеглива праця апарату ФГТУ, голів та активу грецьких товариств усіх рівнів. Дуже хочеться нагадати, що ця праця є добровільною, як казали за радянських часів, на громадських засадах, або волонтерською, як кажуть зараз. І  це є великим досягненням. До речі, так само працюють усі діаспори світу.

Я глибоко впевнена, що нашій Федерації є чим пишатись.

Та життя не стоїть на місці, воно вирує із неймовірною швидкістю, змінює на ходу не тільки моду, а ще й події, умови, погляди, людей…

Останні п’ять років додали чимало проблем в діяльність нашого національного руху. Головна з них – небезпека руйнації всього напрацьованого, небезпека розладу та роз’єднання. Перед нами постали  нові завдання, перше з яких – зберегти мережу грецьких товариств, зберегти  актив, зберегти Федерацію. Ці питання актуальні і сьогодні, бо на окупаційній та прифронтовій територіях залишаються грецькі поселення, що унеможливлює будь-яку спільну діяльність. Нові умови, в які потрапила країна, виявили і зовсім нові, раніше не існуючі, проблеми, і для апарату ФГТУ і для кожного товариства окремо. Нові умови вимагають нових підходів, нових рішень, можливо, нових форм. Тобто зупинятись нам не можна, треба, як на мене, робити ставку на молодь, залучати юнацтво до активних дій, передавати їм культуру і традиції нашого народу.

Це новий іспит для усіх нас. Іспит на громадянську позицію, на політичну зрілість, на духовну стійкість, на готовність йти далі обраним шляхом.

Галина ЧУМАК,

Заслужений працівник культури України,

Віце-президент Українського

національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM),

 голова ГО «Ліга грецьких митців «ГАЛАТЕЯ».