“Маріуполь: Повернення імені”
Хто та як повертав Маріуполю його історичне ім’я у 1987-89 роках? Як відбувалося “друге народження міста”? Яку роль зіграли художники-авангардисти? З чого починалося грецьке відродження?
Виставка “Маріуполь: Повернення імені” присвячена демократичному та культурному відродженню Маріуполя наприкінці 1980-х років. Вона міститиме унікальні фотографії, видання, картини та документальний фільм 1989 року з приватних колекцій маріупольців та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.Пшеничного. Деякі з них демонструються вперше.
Урочисте відкриття відбулося, сьогодні, 30 листопада 2019 року, о 14:00 в Центрі сучасного мистецтва та культури ім. А.Куїнджі (пр.Металургів, 25).
«Маріупольцям вдалося першими в Україні відновити історичну справедливість – повернути рідному місту його справжнє ім’я. Зрозуміло, що фінальне рішення приймалося в ЦК КПРС, але, з іншого боку, нічого б не вийшло, якби не було тиску самих маріупольців. Я пам’ятаю, як по всьому місту, біля ЦУМу, в Театральному сквері збирали підписи», – на відкритті зазначив глава і засновник організації “Архі-місто” Андрій Марусов.
Привітав маріупольців з одним з ключових подій в житті міста Генеральний консул Греції в Маріуполі Грігоріос Тассіопулос:
«Я хочу сказати, що і для генерального консульства дуже важливо перебувати на такому заході, де мова йде про повернення історичного грецького імені місту. Ім’я це пов’язано з багатьма предками людей, які тут живуть, тими засновниками, які прибули сюди 240 років тому з Криму і створили місто з розвиненою інфраструктурою». На його думку, ця подія була неминучою.
Безцінними спогадами про події, що передували поверненню Маріуполю його імені, поділилася безпосередня їх учасниця Валентина Коноп-Ляшко. У нашому місті в ті роки існувала ініціативна група «За Маріуполь». Її учасникам потрібно було вирішити безліч організаційних питань, в першу чергу, до кого звернутися з вимогами про повернення історичної назви місту. І місцева, і загальносоюзна влада відповіла активістам убивчим мовчанням. Тоді учасники вирішили організовувати в місті мітинги, які завжди проходили в палких суперечках «за» і «проти».
Активісти організували збір підписів маріупольців за повернення місту його історичного імені, які згодом передали в ЦК КПРС. 13 січня 1989 року було прийнято постанову «Про скасування правових актів, пов’язаних з увічненням пам’яті Андрія Жданова» і Жданов знову став Маріуполем.
На сьогоднішній виставці представлені унікальні документи того періоду. Це і вирізки з газет «Азовський моряк» і «Приазовский рабочий», і унікальні фотографії з особистих колекцій В. Сухорукова та Б. Дембіцького, фото з Центрального державного кінофотоархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Серед документів також легендарний маріупольський самвидав журнал «Слово» (1989 р) з колекції О. Чернова, фото з особистих архівів городян і багато іншого.
Андрій Марусов зазначив, що на цьому проект «30 років вільному Маріуполю» не закінчується. Так, через тиждень відбудеться круглий стіл «30 років демократії в Маріуполі: підсумки і перспективи» та концерт «Пісні свободи».