Сьогодні перестало битися серце полум’яного патріота Аніміци Геннадія Антоновича

Сьогодні перестало битися серце полум’яного патріота, одного з активних учасників національного відродження греків Приазов’я в кінці XX – початку XXI століття Аніміци Геннадія Антоновича.

Аніміца Г.А. народився і виріс в грецькому селі Кременівка (з дня заснування в 1780 р і до 15 серпня 1945 року – Чердаклі) Володарського (нині Нікольського) району Донецької області, на батьківщині видатного історика, просвітителя і дослідника історії та етнографії маріупольських греків Ф.А. Хартахая.

Після закінчення середньої школи в рідному селі і Азово-Чорноморського інституту механізації сільського господарства в місті Зерноград Ростовської області в 1960 році був направлений в Сахалінську область, де працював завідувачем ремонтними майстернями. Але буквально через два роки сімейні обставини змусили Геннадія Антоновича повернутися на батьківщину, де він став працювати викладачем фізики Володарської школи № 2, в якій він працював до кінця своєї трудової діяльності в 2006 році.

На посаді шкільного вчителя і проявилися різнобічні грані таланту Г.А. Аніміци. Він був незвичайним учителем фізики. Поряд з фізикою його цікавили історія своєї прабатьківщини Греції, історія, мова та культура свого народу – маріупольських греків.

Ще в далекі 70-80 роки минулого століття він глибоко вивчив всі опубліковані до того часу роботи з історії та культури свого села, маріупольських греків. На основі вивчення літератури та зіставлення різних даних він склав хронологію основних подій в житті маріупольських греків, становлення і розвитку цієї громади від дня переселення в Приазов’є і до теперішнього часу.

Це легко вбачається в опублікованих ним творах, зокрема, в першому розділі книги «Лінгвістична і етнокультурна ситуація в грецьких селах Приазов’я» (Санкт-Петербург, 2009, с. 25-64). Тут містяться відповіді на питання, що цікавлять не тільки представників грецького етносу, а й маститих дослідників історії та культури маріупольських греків. Так, з хронології автора ми дізнаємося, що в 1988 році, в рік активної «перебудови» радянського способу життя відбулося багато важливих подій: 15 вересня відбувся перший фестиваль греків Приазов’я «Мега Юрти», 30 вересня по Володарському радіо прозвучала перша радіогазета румейською мовою, 4 жовтня створено Володарське селищне товариство греків, організатором і першим беззмінним протягом восьми років головою якого був Г.А. Аніміца.

Після створення селищної громади з 15 листопада 1989 року в районній газеті «Зоря Приазов’я» була відкрита сторінка румейською мовою «Каліспера», яка постійно виходить і до цього дня, і яку більше 10 років редагував сам Геннадій Антонович;

члени Володарського товариства греків першими в Приазов’ї (з 15 травня 1989 року) стали вивчати новогрецьку мову, стали вирішуватися інші питання національного грецького відродження.

А ще пізніше питаннями національного відродження греків він став займатися в більш широкому географічному діапазоні, в межах району, регіону, країни.

Накопичені Геннадієм Антоновичем знання повинні були вилитися в створення великих творів з історії мови та побуту свого народу.

У 2005 році він разом зі своїм двоюрідним братом, відомим вченим, доктором географічних наук Є.Г. Аніміца, випустив книгу з історії рідного села Чердаклі.

Аніміца Геннадій Антонович – надихав багатьох людей, ще за життя він заслужив глибоку повагу серед колег і однодумців, віддаючи їм не лише свої знання та досвід, а й тепло своєї душі.

Рада Федерації грецьких товариств України висловлює щирі співчуття рідним та близьким Геннадія Антоновича. Ми завжди будемо пам’ятати його як чуйну і доброзичливу людину, яка віддано і чесно служила рідному народу.

Схиляємо голови в скорботі разом із рідними, колегами, однодумцями. Поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами, підтримуємо в годину скорботи.

Світла пам’ять про Геннадія Антоновича назавжди залишиться в наших серцях.