ФГТУ – 25 років! Грецька освіта в Україні: СТАРИЙ КРИМ

Старий Крим

(У представленому матеріалі освітлені етапи становлення сучасної грецької освіти в Україні в період з 1989-1995 рр.)

240 років тому (1780 р.) на мапі Північного Приазов’я з’явилось селище з красивою назвою Старий Крим. З першого дня свого заснування тут назавжди  з греками-переселенцями з Криму оселився особливий дух Великої Еллади. До сьогодення і старий, і малий шанують свою рідну мову та національні традиції, співають пісні урумською мовою, танцюють «Хайтарму», «Чабана», «Агир-аваси», печуть хавурмаянтихи, кубєти та багато інших смаколиків, передаючи з покоління в покоління рецепти своїх предків.

З дитинства ми чули таку приємну і добру урумську мову з вуст батьків, бабусь та дідусів. І ніхто нас спеціально не навчав. Ми вслухалися у кожне слово, ловили інтонацію близьких нам людей.

До війни старокримські дівчата і хлопці йшли до школи, не знаючи ані російської, ані української мови. Не є таємницею, що урумський діалект суттєво відрізнявся від новогрецької мови. Тому, коли у 1990 році, після створення товариства греків,  в селищі Старий Крим постало питання вивчення новогрецької мови, не всі мешканці із захопленням сприйняли цю новину. Старокримці, вважаючи себе греками і тільки греками (а не татарами, як їх часто жартома називали еллінські греки), ревно відносилися до нововведення у школі. Але, на щастя, багато хто розумів, що вивчення новогрецької мови на той момент відкривало нові горизонти та перспективи для майбутнього дітей.

Суперечок майже не було, просто старокримцям взагалі властиве довге розмірковування та стриманість. Вони дуже терплячі за характером. Напевно, тому, що у місті Старий Крим, з якого вони прибули у степи Приазов’я на возах, розташовувалась ставка золотоординського хана, звідки йшло розповсюдження мусульманства на Кримському півострові.

Обговоривши та зваживши всі переваги та ризики, вислухавши переконливі та розумні аргументи Проценко Олександри Іванівни, яка на той час була директоркою середньої школи № 46, батьки підтримали ідею.

З 1990 р. школа стає «пілотною» із вивчення новогрецької мови, вчителі  отримують можливість накопичувати безцінний досвід і підвищувати свою кваліфікацію, знаходячись на стажуванні в університетах Греції та Кіпру.

І вже у 1990-1991 навчальному році наша вчителька Сагірова Людмила Леонідівна у складі першої групи з шести осіб вирушила вивчати новогрецьку мову до Янінського університету у Греції. Після повернення викладачів з Маріуполя та грецьких селищ запросили на роботу до посольства, консульства, Маріупольського гуманітарного коледжу. І тільки Сагірова Л.Л. повернулась до рідної школи навчати дітей новогрецькій мові.

Перший клас із вивченням новогрецької мови. На фото 1-Г клас та перша вчителька Лукашевич Світлана Станіславівна. 1991 рік.

За ініціативи Товариства грецької мови та культури (перша назва Маріупольського товариства греків), за сприяння  Міністерства освіти УРСР у липні 1992 р. вчителі школи Кіор Тетяна Миколаївна, Лукашевич Світлана Станіславівна, Краснощок Людмила Іванівна, Педорець Надія Пантелеївна та  випускники Басанець Олексій, Швачова Віра (нині вчителька новогрецької мови СШ № 46 Никишова В.В.) стали учасниками двотижневого семінару за участю викладача новогрецької мови Московського університету Марини Львівни Ритової  у м. Геленджик.

У вересні 1991 року відкрився перший клас із вивченням новогрецької мови. 14 хлопчиків і дівчаток разом із вчителькою Лукашевич Світланою Станіславівною відправились у незабутню подорож вивчати мову та культуру історичної батьківщини.

Методичне об’єднання вчителів новогрецької мови.

Наступного навчального року Кіор Тетяна Миколаївна та Лукашевич Світлана Станіславівна, а в 1993 – 1994 н.р. і Педорець Надія Пантелеївна у складі другої групи вчителів, продовжили навчання у Янінському університеті, що дало змогу збільшити кількість класів з вивченням новогрецької мови.

Ефективність навчально-виховного процесу залежить не тільки від майстерності педагога. Одним із головних завдань є забезпечення навчально-методичною літературою. Труднощі були викликані як відсутністю підручників, так і відсутністю адаптованих навчальних програм з новогрецької мови. Предмет викладався за програмою факультативного курсу з новогрецької мови О.  Вовк. Пізніше Сагірова Л.Л. стала автором Навчальної програми з новогрецької мови для учнів 2-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів, схваленою комісією з мов національних меншин науково-методичної ради МОН України. Експериментальний навчальний посібник для 1 класу під авторством Білецького А. «Αλφαβητάριο» був першим підручником.

Стажування у м. Яніна. Група вчителів з Маріуполя на екскурсії до Метеор. 1993 рік.

Паралельно учні школи мали можливість після уроків вивчати урумську мову. Проводив гурткові заняття викладач Приазовського державного технічного університету, член спілки письменників України Кіор Валерій Іванович. А допомагали йому у цій справі мешканці Старого Криму – ентузіасти. Один з них – баяніст Білочуб Костянтин.

Вивчаючи новогрецьку та урумську, батькам і дітям було дано право вибору. І це було правильне рішення. Вчителі навчали дітей, навчались самі. Проценко Олександра Іванівна, як справжній керівник, створила такі умови, що з кожним роком збільшувалась кількість охочих вивчати мову, історію та культуру Греції. Дитячий  грецький театральний колектив «Аναγέννηση», хореографічні та вокальні колективи, створені на базі СШ № 46, мали можливість виїжджати на гастролі до омріяної країни. Щорічно від 30 до 50 учнів школи оздоровлювалися влітку у Греції. Вчителі та учні удосконалювали мову, спілкуючись з її носіями.

Прекрасне відчуття пізнання нового, незвіданого надавало сил та впевненості у правильності вибору. З допомогою та великою підтримкою  грецьких партнерів було реалізовано перспективні освітні, культурні, соціальні програми. Багаточисельні делегації відкрили дорогу до старокримської школи, про нас дізналися  в Україні та  Греції.