ФГТУ – 25 років! Грецька освіта в Україні: ОДЕСА
Деякі думки про підходи до залучення кадрів учителів новогрецької мови…
Розвал СРСР дав можливість бурхливого сплеску національного руху в усіх колишніх республіках, які стали самостійними країнами. Почався цей рух і в Україні. Багаторічні перипетії радянської епохи, геноцид і необхідність «бути як всі» в державних масштабах наклали свій найстрашніший відбиток – старше і середнє покоління не знають рідної мови, можна сказати, зовсім. Молоде покоління частіше цікавиться англійською мовою. Плюс асиміляція, змішані сім’ї. Ось і вийшло те, що вийшло. Ще проблема – більшість з старшого покоління говорить не новогрецькою, а на діалектах, і часто соромляться цього. В результаті – катастрофічно швидкими темпами стали зникати діалекти на місцях.
Як навчити? Як відродити? Мені дуже шкода, що в останні роки робиться ставка на приїзд вчителів із Греції в якості викладачів для наших дітей в школах як єдина панацея. Це справа хороша, але – малоефективна і дорога, тому що, на жаль, ніхто не відповідає за кінцевий результат, а значить, не зацікавлений в якості. І хороша ідея, яка втілюється хорошими людьми, яких я дуже поважаю, стає просто «галочкою». Мало того, найчастіше, з Греції приїжджають працювати не фахівці з мови, не викладачі зі стажем роботи, а просто люди, які мають вищу освіту, які, безумовно, знають грецьку мову куди краще за місцевих, але мало що розуміють про методику викладання мови, тим більше про те, що потрібно від вчителя в місцевій школі. І роками далі вивчення алфавіту справа не рухається.
Куди більше було б ефекту, якби педагог із Греції піднімав кваліфікацію і знання мови для місцевих кадрів в якості наставника-методиста. Але на це – на організацію перепідготовки вчителів, на фінансування місцевих греків-вчителів, чомусь ніколи не вистачає коштів, рідко коли враховується наша думка. Я особисто не пам’ятаю, щоб за багато років, поки я займалася освітою в нашій громаді і відповідала за неї, будь-хто з Греції поцікавився у мене або у кого-то з викладачів нашою думкою з даного питання, або б нас зібрали, щоб вислухати, – не пам’ятаю такого. Якщо і збирали, то не для того, щоб нас вислухати, а щоб ми вислуховували думку людей, які вважають, що вони самі знають рішення проблеми. Ні в якому разі не хочу сказати, що істина відома тільки мені або таким же, як я, викладачам. Але, повірте, і нам є, що сказати про вивчення мови, і особливо про те, що ускладнює навчання.
Недільна школа.
І мені дуже шкода, що наша місцева молодь, що вивчає мову, бачачи повну відсутність перспективи в фінансовому та правовому плані для викладача грецької мови в наших школах, не хоче її викладати, навіть знаючи мову. Хто в цьому винен? Я думаю, що, якби Греція, в особі її повноважних представників, все-таки продумала форми фінансування і гарантій, питання викладання навіть на периферії було б вирішено за 3 роки по всьому СНД.
Спектакль “Попелюшка”. Перше місце на театральному фестивалі на о.Крит. 2000 р.
Наші молоді люди мали б упевненість, що, викладаючи в школі грецьку мову для своїх одноплемінників (не люблю це слово, але більш точного не можу знайти), будуть досить фінансово забезпечені. Була б у них впевненість, була б перспектива – відбою б не було від молодих викладачів. А поки їх готуватимуть «пачками» в нікуди, сподіваючись лише на їх свідомість і готовність роками повноцінно працювати без заробітної плати, вони правдами і неправдами будуть збігати туди, де платять, – в фірми, спільні підприємства, крюїнгові компанії і т.д.. Адже така ж історія зараз з учителями, які працюють з дітьми.
Відкритий урок новогрецької мови.
Від них вимагають самовдосконалення, здачі тестів, поліпшення знань мови – це все дуже правильно, навіть необхідно. Однак чомусь ніхто не думає про те, що для того, щоб людина досягла вершин своєї кваліфікації, вона повинен кинути свою основну роботу, і повністю віддатися улюбленій справі – викладанню грецької мови. Багато викладачів з матеріальних міркувань не можуть собі дозволити цього. Хто буде тоді годувати їх сім’ї? Вони повинні бути впевнені в своєму статусі. Чомусь всі забувають, що погодинна оплата викладання грецької мови – це мізер, копійки навіть у великих школах. А підготовка до уроків для викладача, якщо він любить свій предмет, займає багато часу, і не кожен зможе суміщати викладання з іншою роботою. Вірніше, не всі витримують, лише найсильніші. Але навіть цим сильним треба створити гідні умови праці. Повірте, такий стимул для поліпшення знань з’явиться – не втримати! Це моя думка. А поки залишається тільки від душі подякувати викладачам грецької мови нашої громади,які багато років безкоштовно або за символічну плату вчили (і продовжують вчити) дітей і дорослих в громаді Одеси і в клубі «Еллада».
Учні, які вивчають новогрецьку мову, у СШ №118.
Як починалося викладання новогрецької мови в Одесі
Викладання грецької мови в Одесі в кінці 1980-х років розпочав Володимир Георгійович Щеголев, руський, одесит, який потрапив до Греції в 1950-ті роки під час громадянської війни.
Нанушка Подковироф (ліворуч).
Коли в справу викладання в середині 90-х років включилася Греція і стала надсилати своїх викладачів і кураторів, справа пішла швидше. З’явилися підручники і посібники, фільми, аудікассети, зошити для вправ, які не завжди нас задовольняли повністю, але це було краще, ніж нічого. Певний і позитивний внесок внесли два перших куратори-координатори від Греції: пан Панайотіс Каціоніс і пані Грамматула Бадзіу, що не шкодували ні своїх сил, ні часу для постановки викладання по містах і селах України. Це були куратори, зацікавлені в своїй роботі і які реально допомагали на місцях.
Оксана Сніговська, викладач інституту міжнародних відносин, якийсь період вела курси при громаді
Великий внесок у викладання грецької мови в Одесі внесли професіонали – Нанушка Подковирофф і Елені Самарітакі, представники Філії грецького Фонду культури в Одесі, вони ніколи не відмовляли в консультації, матеріалах і допомозі нашим викладачам-самоучкам.
Учасники міжнародного семінару з грецької мови, 2008 р.
У 2008 році наша громада «Греки Одеси» провела всеукраїнський семінар з новогрецької мови в приміщенні Філії грецького Фонду культури, в якому брали участь практично всі представники грецьких громад великих міст України, де викладалась новогрецька мова. Взяв участь в семінарі і виконком ФГТУ. Семінар був поділений на 2 секції – Викладання новогрецької мови. / Стан і розвиток діалектів грецької мови в Україні. За матеріалами семінару ми видали книгу, яка є в бібліотеці ФГТУ.
Ось така картина перших кроків викладання грецької мови в Одесі.
Матеріал підготувала Кузьмінська-Поліхроніді Є.Г.
118 школа, Свято вишиванки.
Список викладачів грецької громади та клуба “Еллада”
Володимир Щеголев, з 1992 р.- 25 школа м.Одеси, грецьку мову факультативно і хор, з 1988 – в клубі «Еллада» – для членів громади і всіх бажаючих.
Василікі Ігропуло, клуб «Еллада», 1990-і роки, потім поїхала в Грецію.
Перикл Завіцанос, перший директор Фонду грецької культури з 1994-1995 р., фонд грецької культури для членів громади, займався особисто з нашими учителями-самоучками граматикою і вимовою.
Світлана Сотченко, обласна громада греків, початок 2000-х
Микола Маліс, 1994 р., фонд грецької культури
Володимир Петридіс, 1994 р., фонд грецької культури
Єлизавета Кузьминска, з 1998 р. 25 школа, дитсадочок № 93, СШ села Свердлово, викладала до 2007 р.
Аглая Поліхроніді, з 1994 р. фонд грецької культури, потім ст. викладач новогрецької мови інститута міждународних відносин, викладач у громаді, СШ 118
Кримена Караначева, обласна громада греків – курси при громаді початок 2000-х, поїхала до Греції
Оксана Сніговська, викладач інституту міжнародних відносин, якийсь період вела курси ( обласна громада греків)
Олена Колеснікова, курси (обласна громада греків) 1998-1999 рр.
Михайло Нагаєв, обласна громада греків, початок 2000-х
Тетяна Челабчи, обласна громада греків, 90-2000-і
Наталя Телли, обласна громада греків, наші дні
Єлизавета Дженчако, обласна громада греків, наші дні
Ганна Германчук, обласна громада греків, наші дні