Замітки етнографа: “Як надазовські греки відмічають Зелені свята”

Підикусти
Так називається П’ятидесятниця на румейській говірці греків Ялти та Урзуфа. Назва буквально так і перекладається – П’ятидесятниця.

У цей день, за народними повір’ями, цілющі трави набирають повну силу. Починаючи з дня Трійці, трави збирають і сушать, запасаючись на весь рік. Збір трав, зазвичай, закінчується до дня Успіння Богородиці.
Сьогодні ж збирають головним чином чебрець (румейськ. Мірд’іца – «запашок») і гіркий полин (румейською  Пікро хуртарь – «гірка трава»). Ці трави, згідно з повір’ями, мають також і магічні властивості, можуть очищувати житло.

Ще однією традицією в цей день є застилання підлоги в оселях свіжоскошеним пирієм (румейськ. Хара бічянь – «чорне сіно»). Людина ступає на пирій босими ногами і набирається від нього здоров’я.

Пирій повинен пролежати три дні, а потім його сушать і кладуть окремо від решти сіна. Так робиться для того, щоб напередодні Водохреща наступної зими дістати саме це сіно і запалити магічне багаття, яка буду відганяти злих духів на ім’я каракадзала.

Вважається, що сьогодні не можна копати, сапати, садити що-небудь у городах і садах.

P.S. А хто такі каракадзала, можна прочитати за посиланням: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=553890395199133&id=100017345323434

Микола АХБАШ,

смт Ялта.

Фото автора.