ФГТУ – 25 років: Грецький театр (Сартана)

Грецький народний театр був створений 1 лютого 1932 року. Розвиток театру, завжди невіддільний від суспільства і стану культури, в цілому відіграє неоціненну роль у духовному житті цілого народу, передає глядачеві художній задум за допомогою сценічної дії. У театрі ставили спектаклі, аплодували глядачі, успішно і творчо пропагували грецьку культуру і мову.

Взимку, як правило, театр працював у Маріуполі, навесні і восени в грецьких селах Приазов’я, де ставилися п’єси, повністю перекладені на грецьку мову. Ставилися п’єси Мольєра «Уявний хворий», Корнійчука «Платон Кречет», Арбузова «Шестеро улюблених».

11 грудня 1937 р. нарком внутрішніх справ Єжов підписав указ №5021 і 3226 греків було розстріляно, в тому числі і грецький театр.

До 80-річного ювілею заснування Маріупольського грецького театру, ми звернулися з питанням до голови Маріупольського товариства греків – Надії Андріївні Чапні, в день пам’яті, єдиного грецького театру на пострадянському просторі. Чи не виникає ідея створення нового грецького театру в Маріуполі?

Надія Андріївна розповіла, що в Сартані створена театральна група, яка ставить спектаклі, але поки зазнає труднощів з репертуаром на грецькій мові. Так, що нитка театральна не перервалася, нехай не на такому рівні, як 80 років тому, але початок грецькому театру вже покладений.

Театр відчував творчий голод не тільки в репертуарі, але і в акторах. Акторської майстерності потрібно було вчитися прямо на сцені, без вчителів і досвіду. П’єса «Вовчиця», в перекладі на грецьку мову Дмитра Папуша, була першою роботою грецької театральної студії, під керівництвом Марії Георгіївни Гайтан. Починався театр з трьох акторів. Гайтан Марія Георгіївна, Богадіца Тетяна Кузьмівна і Корона Анатолій Вікторович.

Не загубитися на сцені, в якійсь мірі, допомагав артистам досвід виступів, отриманий в Народному фольклорному грецькому ансамблі пісні і танцю «Сартанські Самоцвіти». Театр являє собою синтез різних мистецтв: літератури, музики, хореографії, вокалу, образотворчого мистецтва, відображення дійсності, конфліктів, характерів. Затвердження тих чи інших ідей на сцені відбувається за допомогою драматичної дії, головним глядачем якого є сам актор.

Маючи тісний контакт з творчими колективами Міського Будинку культури ім. Т. Каци, Марії Георгіївні Гайтан вдалося реалізувати свою мрію і вивести акторів за довгі роки мовчання на сцену. Нас вчили, ми вчили. Після показу першого спектаклю, потягнулися до театру люди, яким доля майбутнього театру була не байдужою. Прийшли, і запропонували себе мистецтву. Хай не на найвищому рівні, але всі учасники віддавали себе сцені, тяглися щосили, хотіли передати глядачеві глибину грецької культури, і в цьому, з боку удаваного хаосу, народжувався, саме в Сартані, грецький театр.

Уже в 2000 році, в грудні місяці, під керівництвом Марії Георгіївни Гайтан, відбулося відкриття грецького театру прем’єрою вистави «Т’ісия ту Аврам» грецького рапсода Дем’яна Богадіца. Спектакль пройшов при повному залі і з великим успіхом.

У 2002 р. з цим же спектаклем, колектив брав участь у міжнародному фестивалі античної драми «Боспорські агони» в Керчі, де посів третє місце, спектакль знімав на відео грецький журналіст Стеліос Еллініадіс.
Учасники театру набиралися досвіду в акторській майстерності, в сценічної мови, міміці, жестикуляції, русі по сцені, вживались в образи, вчилися вокалу. З усього цього створювалася на сцені картина єдиного злагодженого колективу однодумців.

У 2004 р. відбулася прем’єра спектаклю «Леонтій Хонагбей», за тим «Крила Пегаса», «Кам’яний гість». А в 2007 р. в Прилуках, на Всеукраїнському фестивалі з постановкою «Е, маре ялан Дуня» колектив посів друге місце.

Протягом усього творчого шляху театру, ми завжди відчували фінансову і організаційну підтримку голови Федерації грецьких товариств України – Олександри Іванівни Проценко-Пічаджі, голови Маріупольського товариства греків Чапні Надії Андріївни, зав. відділом освіти виконкому ФГТУ Галини Петрівни Косякової. Неодноразово театр брав участь у святкуванні в с.Чернопілля релігійного свята Костянтина і Олени, завжди були активними учасниками фестивалів «Мега Юрти» у всіх грецьких селах, в ходах до дня міста і в поїздках з виставами по грецьких селах.

Змінилося покоління перших акторів театру. Це були віддані театру люди: Ялі Юрій Федорович, Гаргала Дмитро Лазарович і Кирикія Іванівна, Георгій Анатолійович Багдасар, Мадаліц Микола Кузьмич, Куркчі Ілля, Папуш Христофор Агофонович, Зінаїда Вовк, Георгій Іванович Шамлі, Олександр Пантелійович Булі, Софія Давидівна Шпак, Хаджинов Леонід, Павло Лафазан, Анна Лафазан, Анатолій Багдасар, Рябченко Ілона, Семенов Леонід, Папуш Артур, Хаваліц Дмитро, Єрофєєва Тетяна, Шабан Владислав, Хаджинова Тетяна, Біла Христина, Шпак Катерина, Марусич Валентина, Церахто Ольга Володимирівна, яка зіграла роль Катерини Великої. Токарєва Ліна Кузмівна, володарка диплома «За кращу виконану жіночу роль» на Всеукраїнському фестивалі театральних колективів у м.Прилуки.

За двадцять років існування театру з першого складу тільки четверо учасників беруть участь у постановках і по сьогоднішній день.

Зараз в театрі 26 учасників, 20 – це наша молодь. У минулому році, за підтримки голови Сартанського товариства греків «Еліни Приазов’я» Наталії Петрівни Папакіца і Маріупольської міської ради, колектив виступив з успіхом в м. Патри (Греція).

Від себе скажу: «Коли діти розмовляють моєю рідною мовою, і передають її колорит, інтонацію і до того ж роблять це якісно, без акценту і з акторською майстерністю, я ще живу, і мені є чому радіти».

Анатолій КОРОНА.