ФГТУ – 25 років! Херсонські греки

У славетному ряду старовинних міст південної України, що носять грецькі імена, є і Херсон, заснований у 1778 році і названий так на честь хрещення Великого князя Київського Володимира в Х ст. н. е. в Криму у місті Корсунь (тоді грецький Херсонес, а наразі Севастополь). Проте ж грецькі історико-культурні впливи на херсонській землі можна відстежити задовго до цієї події.

Десь неподалік від Херсону знаходилось відоме грекам і оспіване великим Гомером в епічній поемі «Одіссея» «…місто людей кіммерійських, окутаних імлою і хмарами». В безкраїх степах вони випасали свої табуни.

Тут у пониззі Дніпра, за переказом давньогрецького історика Геродота, в лісному урочищі Гілея, за однією з легенд, Геракл у шлюбі з донькою річки Борисфен (Дніпро) породив народ войовничих скіфів.

Цим краєм мандрував швидконогий Ахілл. На його честь  Тендрівська коса в античну давнину була названа «Ахіллів біг». Тонкою смужкою тягнеться вона від сучасного Залізного Порту вздовж узбережжя Чорного моря на захід. Про неї згадують Геродот і географ Страбон. Тут змагався Ахіллес у бігу. А по іншій версії міфу по Тендрівській косі він переслідував прекрасну Іфігінею. Богиня Артеміда перенесла красуню із Греції до Скіфії, ховаючи її від батька – безжалісного, честолюбного Агамемнона – царя пишнозлотих Мікен, що очолив похід греків на Трою.

Десь на західній околиці сучасної Кінбурнської коси була священна діброва Гекати, богині місячного сяйва та чародійства, яку згадує давньогрецький географ Птолемей.

З античних часів траєкторії грецьких торгових маршрутів надійно пов’язували херсонські землі з Елладою. Із пониззя Гіпаніса (Південного Буга) та Борисфена (Дніпра) розпочалася давньогрецька колонізація Північного Причорномор’я. Тут у VIII cт. до н. е. виникли перші грецькі торгові факторії, а потім і колонії, які згодом опанували все узбережжя регіону.

Однак, не слід забувати й про те, що багатьма сучасними вченими, прихильниками теорії міграцій, південноукраїнське Причорномор’я розглядається як гіпотетична територія, звідки прагреки (носії археологічної культури багатопружкової кераміки) на початку бронзової доби рушили на південь через Подунав’я до Балканського півострова. Там разом із місцевими племенами вони заклали основи могутньої Мікенської палацової цивілізації, яка воювала із Троєю.

Можливо, зв’язок із цими степовими територіями, зі своєю прабатьківщиною з того часу жевріє у історичній пам’яті греків, притягує і спонукає їх знову і знову повертатись сюди через певні проміжки часу.

Зв’язок Херсонської землі із греками не порушувався і в середньовіччі. У пониззі Дніпра в районі літописного Білобережжя (Кінбурнська коса) існувала специфічна зона господарчих та культурних контактів між греками з візантійської Корсуні (Херсонесу) та слов’янами. Зокрема, у договорі з Візантією від 944 р., укладеним князем Київським Ігорем, дідом Володимира, йдеться про необхідність поважного ставлення до греків – корсунських рибалок, які ловитимуть рибу на Нижньому Дніпрі. В XI – XIII ст. майже поруч із сучасним Херсоном існувало місто Олешшя, яке відігравало, у тому числі, і роль торгового містка у зносинах із греками Візантії.

Нова доба історії греків на Херсонській землі розпочалася у ХVIII столітті. Через деякий час після заснування Херсона, з острова Хіос, що в Егейському морі, сюди переселився Михайло Гунаропуло. З ним були і його сини: Афанасій, Степан та Дмитро. У червні 1780 р. вони заклали один з перших в громадянському передмісті Херсона храм (освячений у листопаді того ж року) в ім’я священномучеників єпископів Корсуні і святої Софії Премудрості Божої. В цій церкві проводив служби архієпископ Слов’янський і Херсонський Євген Булгаріс. Греко-Софіївська церква – пам’ятка архітектури національного значення. В перші роки служили в храмі грецькою мовою. Й донині деякі з грецьких ікон, привезених родиною Гунаропуло, зберігаються у храмі як реліквії. На честь Степана Гунаропуло один з хуторів поблизу міста (наразі передмістя Херсону) отримав назву Степанівка.

У 30-х рр. XIX століття на хорах Греко-Софійського храму освятили церкву на честь святих Костянтина та Олени. Наразі вона відкривається раз на рік 3 червня, коли відзначається їхній день.

Грецькою в Херсоні називалась і перша ринкова площа міста. Через надзвичайно високу активність греків у економічній та духовній сферах, один з провідних історичних районів Херсона отримав назву Грецьке передмістя.

Греки Херсона йшли в авангарді багатьох військово-політичних і освітньо-культурних процесів життєдіяльності міста. Серед них герой поеми лорда Байрона легендарний корсар Ламбро Качіоні. Віце-губернатор Херсона (1807-1816 рр.) Іван Калагеоргій, одружений на доньці князя Потьомкіна і Катерини ІІ – Єлизаветі Тьомкіній. Сестри Гозадінови: Софія, Марія та Олена – засновниці першої у Херсоні жіночої гімназії. Настоятель Грецької церкви протоієрей Серафим Ожиговський, який у період окупації 1941-1944 рр. допоміг багатьом херсонцям уникнути насильницького угону до Німеччину.

Нового імпульсу громадське життя греків Херсона отримало в середині 90-х рр. минулого століття. В 1995 році було створено Херсонське міське товариство греків «Еллада», до складу якого увійшло 300 осіб. Першим головою грецької громади був Чикнідіс Григорій Федорович. У той час у греків Херсона ще не було власного приміщення. Однак, все одно вони зустрічались постійно, щотижня в міському парку, в районі велетенського історичного дуба. Він був висаджений в середині ХІХ століття в щойно створеній парковій зоні міста, майже на межі Херсонської фортеці і вищезгаданого Грецького передмістя, і це надавало зустрічам певного символізму. Греки Херсона спілкувались, дружили, мріяли, планували. Наприкінці 90-х почали вивчати новогрецьку мову.

У 2001 р. Херсонську «Елладу» очолила Січковська Катерина Іванівна. У цей період херсонські греки налагодили міцні та плідні зв’язки з іншими громадськими структурами Федерації грецьких товариств України (ФГТУ).

З початку 2000-х рр. центр громадського товариства Херсонської Еллади перемістився на вул. Суворова, у тому ж старовинному Грецькому передмісті. Тут, на базі Херсонської ЗОШ №16 була створена недільна школа з вивчення новогрецької мови, перші класи якої вела справжня активістка грецького руху, віддана ідеалам еллінізму Шишман Софія Феофанівна. У різні часи новогрецьку мову в Херсоні також викладали Ткачук Валерій Олександрович, Пантеліадіс Олег Євгенович, Рабичева-Гаврилоглу Лариса Семенівна, Єрьоміна Тетяна Василівна, Потапова Олена В’ячеславівна, Сагайдак Ганна В’ячеславівна, Ганна Коваленко, Козельська Катерина Олександрівна, які активно співпрацювали з ФГТУ. Вчителі вели підготовку учнів до участі у всеукраїнських олімпіадах з новогрецької мови, які традиційно проходили в Маріуполі під егідою Федерації грецьких товариств України.

В 2009 р. Херсонське міське товариство греків «Еллада» очолила Сарибекова Звездина Володимирівна, авторитетний громадський лідер, чуйна, відповідальна людина, яка гідно продовжила традиції розвитку грецької національно-культурної спадщини Херсона. Завдяки її потужній фінансовій підтримці, при Херсонській «Елладі» була започаткована творча мистецька лабораторія. Заступниця голови товариства Тетяна Єрьоміна організувала центр з реконструкції та моделювання грецьких національних та сценічних костюмів для участі активістів грецької громади в чисельних фестивалях та інших концертних заходах етнічної спрямованості.

Грецька громада реалізувала низку цікавих мистецьких і просвітницьких проектів. У Херсонському ботанічному саду, в музеї етнічних спільнот Херсонщини під відкритим небом, була споруджена із мармуру модель Парфенону у мініатюрі.

За підтримки одеської філії Грецького фонду культури в Херсоні реалізовані музично-виставкові заходи, присвячені річниці Марафонської битви, а також творчості видатного грецького, композитора, співака і виконавця музичних творів на бузькі Василіса Цицаніса. «Наше товариство – співуче», – каже лідерка молодіжного крила херсонської «Еллади» Анна Когут. «Ми робимо великі акценти на грецькій музиці, грецькій пісні, й несемо у світ її вишукану і надзвичайно зворушливу мелодику».

У цей період греки Херсона налагодили ефективну творчу взаємодію із Херсонським краєзнавчим музеєм (проект «Степова Еллада»), де періодично проводяться виставкові заходи, а також Школою мистецтв №1 м. Херсона, на базі якої для зацікавлених представників грецької громади було започатковано факультативне вивчення виконавської майстерності гри на бузукі.

Провідні митці, золоті голоси Херсонської «Еллади» Анна Когут і Карина Козельська, постійно беруть участь у різноманітних святкових регіональних та всеукраїнських мистецьких заходах. Серед них: Всеукраїнський фестиваль грецької пісні ім. Тамари Каци (м.Маріуполь), етнічний майданчик театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» (м.Херсон), міські фестивалі «Херсон – місто толерантності», «Рапсодії полікультурної Таврії», фестиваль «Дружба народів», який реалізується (проводиться) під егідою Херсонської обласної філармонії. У творчій скарбничці греків Херсона є й театральна вистава «Олена Троянська», яка відбувалася за участю представників грецької громади.

У херсонській ЗОШ №16 завдяки освітній ініціативі Херсонської «Еллади», яка була підтримана тодішнім міським головою, започатковано вивчення новогрецької мови як другої іноземної. Викладає новогрецьку в Херсоні Карина Козельська – молода і досвідчена представниця грецької громади, яка досконало володіє цим предметом, адже багато років вона вивчала мову безпосередньо в Греції. В цьому освітньому закладі функціонує постійно діючий грецький культурний центр Херсонської «Еллади» – місце неформальних творчих і освітніх зустрічей багатьох поколінь греків Херсона, а також їхніх друзів, еллінофілів. Активну участь у житті грецької громади міста у різні часи також брали: Іоанніс Акрітідіс, Наталія Кравченко, Сарібеков Георгій Саввіч, Олександр Юрчук, Ніна Матвієнко, Олена Гумеч, Лілія Васілакі, Діана і Юлія Сарібекови, Віталій Когут, Олександр Єрьомін, Костянтин Катанов, Катерина Мясникова.

Грецька громада є учасником Координаційної ради національних меншин при Херсонській обласній державній адміністрації з моменту її створення у 2017 р.

Разом з українцями дружня грецька родина Херсона щорічно зустрічає Різдво чарівним, духмяним пирогом «Васілопіто», а всесвітній день рідної мови – віршами на грецькій і грецькими піснями. В «День Охі» вона каже «ні» нацизму, а в міжнародний День Толерантності пригощає херсонців вишуканими мистецькими коштовностями. Греки Херсона люблять свою Батьківщину, рідну матір свою Україну. З дитинства їх гріє її материнське тепло, дарує їм світло надії і радість життя у дружній родині, у світі любові та злагоди.