ФГТУ – 25 років! Нікольське районне товариство греків

            В кінці 80-х років минулого століття ентузіасти району з числа людей грецької національності стали об’єднуватися в громадські формування з метою відродити національно-духовну спадщину наших предків і пробудити самосвідомість греків.

У Нікольському районі ініціативну групу зі створення товариства очолив вчитель загально-освітньої школи № 2 Геннадій Антонович Аніміца. Першими практичними справами нікольців стала участь у першому обласному фольклорному фестивалі (червень 1988 р.), першому фестивалі греків Надазов’я (вересень 1988 р.). До кінця цього ж року ентузіасти грецького руху підготували і вийшли в ефір з радіогазетою румейською мовою для слухачів району.

Біля витоків становлення товариства були справжні патріоти: Шебаниць Федір Федорович, Майшмаз Федір Сергійович, Аніміца Геннадій Антонович, Дедеш Віктор Степанович, Качекан Ганна Іванівна, Згара Іван Юрійович, Татар Володимир Дмитрович, Челпан Валерій Георгійович, Павлова Євдокія Костянтинівна, Піссава Василь Володимирович, Косачова Любов Костянтинівна, Челбарах Єлизавета Харитонівна, Папуш Лариса Георгіївна, творчі діячі та учасники грецьких ансамблів «Пигадъ», «Пирнешу Астру», вчителя румейської мови та спортсмени, керівники господарств, чабани і багато інших активісти. Ними виконана велика робота з відродження грецької мови, культури, традицій, зі зміцнення гармонійних міжнаціональних відносин і зв’язків з історичною батьківщиною.

У грудні 1989 року було створено Нікольське районне товариство греків (перший голова Шебаниць Федір Федорович). У цьому ж 1989 році було створено перше в районі Нікольське селищне товариство греків (голова Татар В. Д.) З червня 2001 року і по листопад 2009 року районне товариство греків очолював Федір Сергійович Майшмаз.

З 2009 року районне товариство греків очолює Шамлі С.С.  Нікольське районне товариство визнано найкращим серед сільських районних грецьких товариств України в конкурсі «Краще грецьке товариство 2011р.». Грамоту та почесний диплом переможця Сергію Савелійовичу вручила голова ФГТУ Олександра Іванівна Проценко-Пічаджі. С. Шамлі відзначений також і серед кращих лідерів районних товариств 2011 року. У цьому велика заслуга і голів сільських та селищної громад, всіх членів районної ради товариства греків.

Пройшовши випробування часом і чималими труднощами, районне товариство сьогодні є міцною сполучною ланкою поколінь, опорою Федерації грецьких товариств України. Громада об’єднує 9 сільських та 1 селищну громаду і налічує у своїх лавах понад 800 осіб. Воно користується заслуженим авторитетом у греків і багатонаціональної громадськості району.

• Малоянисольське грецьке товариство (голова Г. М. Шаблінська, потім В. М. Темір);
• Кирилівське товариство греків (голова Аліпа В. І., в минулому Екзархо Є. Г. та Шебаніц Г. А.);
• Новоянісольське товариство греків (голова Качекан А. І., а до неї Нетреба К. М.).
• Кременівське товариство греків (голова товариства Згара І. Ю., Ходжайса В.ФФ.);
• Касянівське товариство греків (голова Темір Федор Степанович, Ничепоренко Т. В., в.о. Хаймах Олена Федорівна);
• Новокраснівське товариство греків (голова Лучіна Е. Л., Волоніц Олександра Георгіївна);
• Зорянське товариство греків (голова Березіна Наталя Костянтинівна, Паскал Андрій Матвійович, Сусла Володимир Іванович, Чекмак Олександр Миколайович);
• Македонівське товариство греків (голова Іванова В. А.).
• Труженське товариство греків (голова Кемічаджи Ю.Є.)

Тернистим і водночас плідним був шлях Нікольського районного товариства греків з найперших кроків розвитку. За минулі з того часу роки селищне і сільські товариства греків Нікольського району прагнули залучити якомога більше людей до роботи з відродження і популяризації рідної мови, національної культури, обрядів і традицій. З ініціативи районного грецького товариства та постійної підтримки первинних товариств було проведено безліч тематичних заходів, святкових вечорів, творчих звітів художніх колективів, літературних зустрічей, спортивних та інших заходів.

  Пишаємося тим, що у нас в районі з 2000 року  було ініційовано активістами і стало постійно проводитися чудове свято, присвячене чабанській праці. Цю ініціативу підхопили і інші районні товариства і стали проводити це самобутнє свято День чабана в кінці серпня на День преподобного Федора.

Ініціатором створення цього чудового свята був колишній голова районного товариства греків, відомий поет Надазов’я Ф. Шебаниць. Ідея вшанування професії чабанів була підтримана головою райдержадміністрації П. Трояном, управлінням сільського господарства адміністрації та керівниками господарств, де розвивалося вівчарство. Спочатку свято проводилося на малоянісольській землі, де здавна була розвинена ця галузь. У ТОВ «Світанок» гідно шанується професія чабана. Довгий час  очолював господарство і підтримував проведення Дня чабана В.В. Балабанов, який має почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства».

Як правило програма Дня чабана включала в себе конкурси на вміння і швидкість в степових умовах з підручних матеріалів (маючи тільки сірники або запальничку) розпалити багаття для обігріву або приготування їжі, визначити назви трав тільки по запаху, визначати (з закритими очима) за смаком різновид м’яса, знання чабанських міток (тавро). Також змагання включало конкурси з оброблення туш і приготування страв з баранини. Святковий настрій публіці та учасникам чабанам-конкурсантам створювала концертна програма грецьких самодіяльних колективів: ансамбль «Пірнешу астру» (с. Малоянісоль, керівник І.Г. Галла), «Пігадъ» (смт Нікольське, керівник Ф.Ф. Свергун), жіночий музичний ансамбль «Аникс»  (с. Кременівка, керівник І.Н. Аніміца).

Свято кожного разу закінчується щедрим застіллям з дегустацією страв з баранини, бувальщинами чабанів, жартами і сміхом. Сценарії з року в рік не повторювалися. А свято кочувало, як отари вівців, різними населеними пунктами, де розвивалося вівчарство.

День чабана 2007 року проходив у селі Новоянісоль і був присвячений пам’яті знатного чабана М.О. Яйлова, — лауреата Державної премії України, нагородженого орденом Трудового Червоного Прапора, Трудової Слави третього та другого ступеня, «Дружби народів» тощо.

Кожного разу членам журі нелегко буває об’єктивно визначити переможця, а від цього залежить хто в наступному році приймає естафету свята. Цього разу перемогу здобули чабани з Малоянісоля.

У 2001 р. в с. Кременівка вперше в районі на високому рівні пройшов фестиваль грецької культури «Мега Йорти». У пам’яті всіх, хто на ньому був присутній, залишився цей фестиваль святом єднання греків.

На машинному дворі підприємства з ранку звучить музика, раз у раз під’їжджають автобуси. Це гості, представники Мангуського, Волноваського, Великоновосілківського, Тельманівського (нині Бойківського), Старобешівського районів, селищ Сартана, Старий Крим, Розівка, міста Маріуполь, Донецьк, Артемівськ, Бердянськ .

Була присутня на фестивалі «Мега йорти» делегація з Греції. Серед гостей був заступник міністра закордонних справ Григоріс Ніотіс, президент Всесвітньої ради греків зарубіжжя Ендрю Афенс, Генеральний секретар з питань греків зарубіжжя МЗС Греції Дімітріс Долліс, депутат парламенту Греції Панайотіс Сканділакі, голова постійного комітету Василіс Геранідіс, заступник голови Центру з вивчення грецької культури країн Причорномор’я та інші.

Вдруге Велике свято прийшло на Нікольщину у 2017 році. Приймало гостей село Малоянісоль. І також готували це свято усім районом.

Відкрили театралізовану ходу слідом за юними барабанщицями представники грецьких товариств, що несли прапори України і Греції, а також портрет ініціатора фестивалю, поета і композитора, автора Гімну греків України Доната Патричі. У колонах йшли персонажі з грецької міфології, греки-переселенці в національних костюмах тієї епохи, спортсмени, поети, музиканти, ветерани, вихованці навчальних закладів з різних регіонів України. А виступ танцювальних колективів серед колон перед організаторами та почесними гостями, які стояли на трибуні, викликало жвавий інтерес у всіх присутніх глядачів

Для учасників і гостей фестивалю «Мега Йорти» став справжнім святом, на якому була можливість доторкнутися до душі народу – танцю, пісні, національної атрибутики, предметів побуту приазовських греків

 

За час існування у мирі та злагоді поряд з українцями, росіянами та представниками інших народів, греки Надазов’я гідно зберігають свою культуру, не обмежуючи і поважаючи культуру людей інших національностей. Переживши складну, часом трагічну історію, греки зберегли рідну мову, культуру, традиції і віросповідання. Великих успіхів досягли у вивченні діалекту (румейської мови). Паралельно з відродженням мови своїх предків греки Нікольського району почали вивчати новогрецьку мову – мову своєї історичної прабатьківщини. Протягом двадцяти років у районному товаристві греків питаннями навчання школярів новогрецької мови займалася член ради Євдокія Павлова. До виконання цього громадського доручення ставилася відповідально.

Перші кроки у вивченні новогрецької мови були зроблені у 1989 році, коли за підручники сіли зрілі чоловіки і жінки. Переважно, це був актив щойно створеної Нікольської районної ради грецького товариства, в їх числі були Аніміца Г.А., Апостолова П.М., Павлова Є. К., Шебаниць Ф.Ф., Папуш Л.Г., Косачова Л. К., Ксеніта К.М. та ін. Заняття, які були організовані при Володарській вечірній школі факультативно, вела Майя Леонідівна Татаринова. Навесні 1990 року Татаринова М.Л. переїхала до Києва, потім виїхала до Греції, і відсутність вчителя і підручників стало на заваді продовжити вивчення мови.

Значущим кроком у розповсюдженні новогрецької мови стало вивчення її у школах району шляхом організації факультативного навчання. Зі спогадів Шаблінської Галини Миколаївни (голова Малоянісольської сільського товариства греків: «У Малоянісольській школі перші групи з вивчення новогрецької мови почали працювати у 1990 році. Викладав предмет випускник цієї школи великий ентузіаст Зібердик Валерій. Він не мав спеціальної освіти (закінчив сільськогосподарський інститут), а новогрецькою мовою захопився і самостійно вивчив.

У 1991 році Валерій Зібердик і Чапні Надія (теж випускниця школи) на запрошення Греції виїхали в дружню країну для проходження курсу навчання новогрецької мови. Після його закінчення Надія Андріївна продовжила розпочату справу і стала поєднувати викладацьку діяльність на кафедрі новогрецької мови тоді Маріупольського гуманітарного коледжу Донецького національного університету з викладанням новогрецької мови в школі (1992-1993рр.). Діти з великим бажанням відвідували заняття, які проходили по суботах. Вчителі в той час не мали підручників, працювали за індивідуальними планами.

У 1995-1996 рр. новогрецької мови дітей навчали студенти Маріупольського гуманітарного інституту Донецького національного університету Кіор Рустам і Ткаченко Інна. У 1999 році після закінчення МДІ за фахом «викладач російської та новогрецької мов» в Малоянісольську школу була направлена на роботу Валентина Чеграхчі (теж випускниця школи).

Те, що навчання велося факультативно, не впливало на рівень знань учнів і інтерес до новогрецької мови був непідробним. Про це свідчить той факт, що багато хто з випускників школи згодом стали студентами факультету новогрецької мови Маріупольського гуманітарного університету. Це Юлія Гусаренко, Раїса Макмак, Луїза Юсова, Олена Горшколєпова, Наталя Галалу, Вікторія Антонова та інші … ».

Сама ж Галина Шаблінська організувала в Малоянисольській школі роботу клубу любителів поезії «Алый парус» і ось протягом більше ніж сорок років веде дітей в прекрасний світ поезії. Перше знайомство учасників клубу з творчістю грецьких авторів, наших земляків відбувалося саме в літературному клубі. Вони знають діалект, вивчають новогрецьку в школі і тому із задоволенням читають твори наших земляків, вміло декламують їх на заходах, що проводяться у школі та поза школою.

Зі створенням у 1995 році Федерації грецьких товариств України грецьке товариство Нікольського району впритул зайнялося організацією вивчення новогрецької мови в школах району. Класи з вивченням мови, які намітили відкрити в загальноосвітніх навчальних закладах, організовувалися складно.

У вересні 1997 року в районі новогрецьку мову факультативно почали вивчати ще в 3-х школах: Зорянській (учитель-самоучка Наталя Березіна, яка пройшла курси в Янінському університеті), Новоянісольській школі (вчитель Ганна Качекан, яка пройшла курси з вивчення новогрецької мови в університеті м. Яніна), Касьянівській школі (вчитель Олена Яйлова, випускниця МДУ, продовжив потім Микола Юр’єв – учитель-самоучка, який приїжджав два рази на тиждень з Маріуполя).

У 1998 році були створені факультативи з вивчення новогрецької мови ще в чотирьох школах району: Кременівській (учитель Олена Добра – випускниця МДУ, потім продовжили Тамара Кашкалова, яка самостійно вивчила новогрецьку мову, і Раїса Пупа – випускниця МДУ), Нікольській №1 (учитель Полторацький Анатолій, який відвідував короткочасні курси у вищих навчальних закладах Греції), Нікольській №2 (вчитель Назаренко Людмила – учитель-самоучка, яка проходила стажування у вищих навчальних закладах Греції, потім продовжили Яна Тараман – випускниця МДУ і Тамара Кашкалова).

В цьому ж році в с. Кирилівка на базі сільського будинку культури починає працювати недільна школа, яку 3 рази на тиждень відвідували не тільки діти, а й дорослі. Засновниками її стали Лариса Герман, випускниця Маріупольського гуманітарного університету та Афанасіос Ціцірінгос, професор з Греції, який викладав в той час новогрецьку мову студентам МДУ і разом зі своїм другом Георгіосом Куцукусом забезпечував школу необхідними навчальними посібниками. У 2001 році і в школі с. Македонівка був організований факультатив з вивчення новогрецької мови (вчитель Цікілек Марина, випускниця МДУ), потім мову і культуру викладав Микола Юр’єв.

Як і раніше, відчувався брак вчителів, складною залишалася фінансова спроможність для стимулювання вчителів та створення матеріальної бази класів. Тому відділ освіти районної громади греків намітив серйозні освітні заходи і за допомогою Федерації грецьких товариств України та відділу освіти району їх здійснював.

Перш за все, були направлені у Грецію для підготовки 6 вчителів, використовувалися інші форми навчання. Легше стало з приходом випускників Маріупольського гуманітарного інституту та реалізацією з 2003 року програми Генерального Секретаріату у справах греків зарубіжжя МЗС Греції, згідно з якою вчителі новогрецької мови щорічно отримують одноразову матеріальну допомогу з Греції.

З ініціативи Федерації до 2005 року 5 школам Нікольського району була надана допомога для облаштування меблями і технічними засобами навчання класів з вивчення новогрецької мови.

У наступні роки в культурному і духовному житті греків України відбуваються значні зміни: ширше стали відроджуватися традиції, що зародилися ще в Стародавній Греції, з’явився у населення інтерес до поповнення знання з історії греків України і сучасної Греції, впроваджувалися в життя різні освітні та оздоровчі заходи.

Пишаємося тим, що понад 30 років у нас у районі регулярно видається сторінка «Каліспера» в районній газеті «Зоря Приазов’я». Ініціаторами підготовки та випуску цієї  сторінки були Геннадій Аніміца та Сергій Биков. Саме Сергій Савич запропонував назву сторінки – («Добрий вечір!»), і читачі районної газети звикли до того, що зі сторінки «Каліспера!» до них звертається рада районного грецького товариства. У газеті не тільки висвітлюється робота грецького товариства, а публікуються нариси про видатних і звичайних людей, факти історії переселення греків і заселення краю, а також літературні твори наших греків-земляків. Після С.С. Бикова гідним продовжувачем традицій сторінки “Каліспера!” був Піссава В.В. Більше як 15 років він відповідально ставився до дорученої ділянки роботи – був редактором сторінки.  З 2015 року за випуск сторінки відповідають співробітники краєзнавчого музею (Апостолова П.Н. і Адарюкова Т. М.).

Найбільш плодотворний в плані видавничої діяльності став для районного товариства греків 2012 рік. Завдяки небайдужим спонсорам було видано декілька книжок – підсумків багаторічної праці.

Справою всього життя активіста грецького руху Геннадія Антоновича Аніміца стало збереження румейської мови, залучення молодого покоління до його живому джерела. Так, більше 20 років тому почала створюватися книга «Румеку Глоса». «Румеку Глоса» – в перекладі означає румейська мова, тобто мова греків Надазов’я. Видання книги мало на меті надати допомогу бажаючим пізнати, вивчати румейську мову, а тим, хто знає її, поповнити свої знання. Словник складається з чотирьох частин. Перша – румейська для початківців, друга – коротка граматика румейської мови, третя – румейсько-російський словник Ф. Хартахая (до речі, ця частина виникла завдяки випускниці гімназії «Софія», нині студентки Київського університету ім. Шевченка Я. Швечіковій, яка допомогла повернути в Надазов’я перший словник Ф. Хартахая) і четверта частина,  найбільша за обсягом, вмістила чердаклинський румейсько-російський словник, складений до 100-річчя Г. Костоправа у 2002 році.

Друга книга Г.А. Аніміци присвячена 110-річчю від дня народження основоположника румейських літератури Г. Костоправа. До книги «Сочинения» Г. Костоправа увійшло 74 твори поета.

    На заході також відбулася презентація нової книги В.В. Піссави «Каліспера». Всього два роки тому в цьому ж залі широкому колу читачів було представлено видання автора «Греки і грецьке товариство Володарського району». Його нова книга «Каліспера» стала гідним продовженням першої збірки.

Надійним осередком національного руху греків Нікольського району останні роки став краєзнавчий музей Нікольського району, керівник якого Пелагія Миколаївна Апостолова активна учасниця і одна із засновників Нікольського районного товариства греків. Співробітники музею ведуть активну пошукову, інформаційну та накопичувальну роботу з усіх питань життя грецької спільноти. Продовжуючи тему видавничої діяльності товариства греків, варто зазначити, що майже кожного року, починаючи з 2016, музей разом з Малоянісольським сільським товариством греків, завдяки спонсорській допомозі, підготував наступні видання: «Василий Галла. Не грусти, когда наступит буря…» – 2016; «Приазовская степь, ты моя колыбель…» – 2017; «Дороже мамы человека нет!» – 2019.

Визначну роль музей відіграв при внесенні малоянісольської говірки (харахлотку глоса) як об’єкта нематеріальної культурної спадщини (НКС) до переліку регіонального значення з подальшим просуванням його до Національного реєстру та міжнародних списків ЮНЕСКО. Паралельно проводиться робота зі збереження та популяризації цього об’єкту НКС. Зазвичай, це робиться у тісній співдружності з носіями говірки та первинними осередками товариства греків Нікольщини.

З відновленням державної незалежності України в 1991 р. в Україні багато міських Рад затвердило герби. Сьогодні герби сіл знову починають відігравати свою природну функцію у здійсненні громадами своїх самоврядних прав. Мати свій герб – престижно й почесно.  Ініціаторами підготовки гербів деяких грецьких сіл Нікольського району були активісти національного руху. І природньо, що головними елементами у гербах цих сіл є грецькі мотиви. Наприклад: у гербі Кременівки – антична грецька колона, у гербах сіл Новоянісоль, Малоянісоль та Зоря – орнамент меандр.

   Фізична культура і спорт традиційно займають значне місце в житті грецького народу. З давніх-давен в дні православних церковних свят після відвідування служби і громадського обіду греки йшли на змагання народних силачів – боротьбу «куреш», особливо в сільській місцевості.

Нікольське районне товариство греків з початку свого утворення, приділяє особливу увагу розвитку спортивно-масового руху серед грецького населення України. У районному товаристві працює відділ спорту, який очолює Ходжайса В.Ф. Щорічно проводяться змагання, в яких беруть участь як дорослі, так і діти. В основному, акцент робиться на розвиток дитячо-юнацького спорту.

До кращих спортивних колективів ФГТУ відносяться спортсмени Нікольського районного товариства. Велика заслуга в цьому нинішніх і колишніх діячів спорту: В.Ф. Ходжайса, В.С. Дедеш,  В.С. Кумуржі тощо.

Ціла плеяда нікольців-тренерів грецької національності плідно працювали і працюють на благо всього українського спорту. Серед них заслужені тренери СРСР і України Олександр Патрича, Геннадій Узун, Микола Домонтович та ін. На Фестивалях грецької культури, де поряд з виступами грецьких самодіяльних артистів – співаків, читців, танцюристів, беруть участь грецькі силачі – спортсмени, що змагаються в перетягуванні каната і в боротьбі «куреш». А імена переможців ще довго залишаються на слуху. Георгій і Олександр Патрича, Микола Домонтович, Микола Чавдар, Іван Чілібі, Семен Макмак, Василь Папазов.

Пам’яті померлих спортсменів влаштовуються турніри з дзюдо, вільної боротьби, шахів, волейболу тощо. Це такі турніри як: турнір з волейболу пам’яті майстра спорту Івана Костянтиновича Чанаяха (Малинівка), чемпіонат з юнацького футболу пам’яті Олександра Церахто (Нікольське), шаховий турнір пам’яті В.С. Дедеша (Кременівка), щорічній чемпіонат з боротьби дзюдо, присвячений пам’яті Юрія Мілтиха (Нікольське) і тих, хто ще в лавах активних спортсменів –  турнір з вільної боротьби на честь майстра спорту В.В. Папазова (Нікольське) та інші.

Спонсори і меценати.

Фестиваль Мега Йорти успішно пройшов за сприяння та підтримки Донецької обласної державної адміністрації та народного депутата України Д.В. Лубінця, засновника благодійної організації «Фонд Бумбураса», президента Асоціації грецьких підприємців і грецьких підприємств в Україні, Президента будівельної компанії «Гефест» Пантелеймона Бумбураса, команди ФГТУ, Нікольського району та села Малоянисоль: голови с. Ради Бахчисарай Е.Ф., сільського товариства греків під керівництвом Темір В.М. працівників сільського Будинку культури (Папазова Т.В.)

В с. Малоянисоль проводилися вечори пам’яті поета В. Галла, артиста і режисера грецького театру Д. Теленчі, творчі вечори популярного ансамблю «Пірнешу астру» і поетів О. Балабан, В. Папазова. Рада Нікольського районного товариства греків з щирою вдячністю дякує керівників району, активістів та спонсорів грецького руху. Своїми досягненнями ми зобов’язані Нікольській РДА, районній раді, Федерації грецьких товариств України (Почесному громадянину Нікольського району О.І. Проценко-Пічаджи), редакції газети «Зоря Приазов’я» (О.Д. Велико-Іваненко), керівникам підприємств і організацій, які надають допомогу в підготовці та реалізації намічених планів, культурно-масових та спортивних заходів:

         Аліпа Анатолію Миколайовичу

         Аліпа Івану Миколайовичу

         Балабану Володимиру Іллічу

         Балабанову Василю Васильовичу.

         Васильджагазу Георгію Григоровичу

         Гаврилоглу Федору Антоновичу

         Катрачіло Олександру Дмитровичу

         Майшмаз Федору Сергійовичу

         Митько Василю Михайловичу

         Папаценку Івану Христофоровичу

         Татару Володимиру Дмитровичу

         Трояну Петру Павловичу

         Челбарах Івану Васильовичу

         Челпану Валерію Георгійовичу

         Цололо Лазарю Володимировичу

         Шишман Петру Анатолійовичу

Василь Михайлович Митько постійно підтримує ініціативи активістів сільського грецького товариства і є активним членом Кременівського товариства греків. Завдяки всебічній допомозі з боку Василя Михайловича у 2001 році в с. Кременівка на високому рівні було проведено Всеукраїнський фестиваль грецької культури «Мега юрти». В даний час, очолюючи Нікольську районну раду, надає підтримку у підготовці і проведенні великих заходів. Як член Ради Федерації грецьких товариств України курує питання проведення спортивних змагань.

Велику фінансову підтримку районному товариству надає народний депутат України Лубінець Дмитро Валерійович. Ми дякуємо йому за фінансування окремих заходів, а також активну підтримку при проведенні фестивалю «Мега Йорти» -2017. При його фінансовій допомозі відновив роботу сільський клуб у селі Кирилівка. Виділялися кошти на потреби школи і сільського Будинку культури у селі Малоянисоль. Надавалась матеріальна допомога при проведенні спортивних заходів з дзюдо, грецької боротьби куреш і ін.

Балабанов Василь Васильович багато років приймає активну участь у проведенні заходів з районною радою грецького товариства, від імені товариства координує роботу з керівництвом ФГТУ. Василь Васильович Балабанов великий патріот і небайдужа людина, він посприяв і взяв активну участь у підготовці і успішному проведенні Фестивалю грецької культури “Мега Йорти” ім. Доната Патрича 2017 р.

Фестиваль не мав би такого успіху, якщо б не було фінансової допомоги мецената, голови Благодійної організації «Фонд Бумбураса», Глави Асоціації грецьких підприємців і підприємств в Україні, президента будівельної компанії «Гефест» Пантелеймона Бумбураса. Саме завдяки цій людині в Малоянісолі з’явилася чудова Грецька площа і оновлений меморіальний комплекс жертвам політичних репресій до 80-річчя «Грецької операції» НКВС. З благоговінням жителі села приходять до цього місця, щоб поклонитися і пом’янути невинно загублених родичів і односельців.

Робота осередків Нікольського районного товариства греків

Нікольське селищне товариство

У 1986 році у Нікольському районі була створена перша громадська організація греків – селищне товариство. У складі активу були: Шебаніц Федір Федорович, Аніміца Геннадій Антонович, Татар Володимир Дмитрович, Челпан Валерій Георгійович, Павлова Євдокія Костянтинівна, Піссава Василь Володимирович, Косачова Любов Костянтинівна, Челбарах Єлизавета Харитонівна, Биков Сергій Савич, Папуш Лариса Георгіївна та інші.

З перших днів створення перед учасниками цього об’єднання, стояли конкретні завдання: відродження традицій та культури  румеїв, збереження грецької говірки і, як наслідок, формування у населення національної самосвідомості і подальше культивування цих цінностей серед наших нащадків. Першим головою селищної громади був Аніміца Г.А. Змінив його Піссава В.В. Звітуючи про свою роботу за 1998-2001 рр. на звітно-виборній конференції селищної організації її лідер Піссава В.В. зазначив: «Продовжуючи розпочату попереднім головою  товариства роботу, ми активом товариства вдосконалювали її. Набували досвіду і зв’язки, зміцнювали авторитет грецької громади в селищі і районі. Якщо за минулий звітний періоді в наших рядах було 125 членів, то сьогодні ми можемо сказати, що ми за чисельністю зросли більш ніж в два рази. Зростання чисельності відбулося за рахунок утворення товариств в організаціях: ЦРЛ (голова Немерицька В.А.), «Володарськ-авто» (голова Челпан В.Г.), «Володарський райавтодор» (голова Галла В.Ф.), Володарська ЗОШ №2 (Темір С.А.). Самими значущими заходами у звітному періоді доречно назвати:

– святкування 10-річчя районного товариства – в серпні 1998 року;

– день пам’яті Пенеза Д.Ф.;

– в листопаді 1999 року вперше в районі проведено вечір, присвячений чабанській професії;

– в школах селища пройшли Костоправівські читання. На цих заходах декламувалися вірші на румейськім  діалекті;

– значним внеском у вивчення грецької мови став випуск Хрестоматії грецької літератури під редакцією Аніміца Г.А. Є необхідність кількість екземплярів збільшити і передати в усі школи до початку навчального року.

– члени товариства брали участь у фестивалі «Мега Йорти» в м. Донецьку (1998 р.) та м. Маріуполь (2001 р.).

У звітному періоді зроблені значні кроки з вивчення новогрецької мови. Відзначено, що у ЗОШ №2 новогрецька мова вивчається як предмет, а не факультативно. У цьому році очікується поповнення в районі вчителів новогрецької мови (Павлова К, Галла В., Тараман Я.)».

На цій же звітно-виборній  конференції був обраний новий лідер, керівник селищної громади греків Татар В.Д., який дотепер очолює її.

 

Касянівське товариство греків

Касянівське товариство греків було створено 20 лютого 1998 року, першим головою був Темір Федір Степанович. Пізніше 13 грудня 2000 року грецьке товариство було легалізовано шляхом повідомлення та зареєстровано виконкомом Касянівської сільської ради як сільське +товариство греків без утворення юридичної особи. Весь цей період товариство входить до складу Нікольського районного товариства греків.

При створенні грецького товариства ставилися такі цілі, як духовне відродження греків, відродження національної самосвідомості, самобутньої культури, мови, традицій і звичаїв.

Всі ці роки для досягнення поставлених цілей і завдань ведеться систематична робота на ентузіазмі і самосвідомості членів грецького товариства і учнів школи.

У Касянівській школі ведеться навчання дітей новогрецькій мові. Спочатку мова вивчалася на факультативних заняттях, а зараз новогрецька мова викладається як друга іноземна мова.

Поряд з вивченням новогрецької, члени товариства греків ведуть роботу зі збереження і вивчення румейської мови, нашого місцевого діалекту. Протягом багатьох років ми тісно співпрацювали з Геннадієм Антоновичем Аніміца, який був для нас натхненником, а також організатором і основним упорядником румейсько-російського словника. Для його складання був використаний словниковий запас творів румейських авторів, а також безцінний спадок жителя с. Касянівка Михайла Кузьмича Ботмана (його зошит «Румека лоя») і звичайно ж слова усної народної мови, які ми чули і чуємо з вуст  людей старшого покоління.

Для збору і збереження румейського фольклору був створений фольклорний ансамбль «Талака», художнім керівником якого протягом багатьох років є Домонтович Віктор Олександрович.

Практично у всіх заходах, що проводяться районним товариством греків, Федерацією грецьких товариств України, Касянівське сільське товариство греків бере найактивнішу участь. Це свята «Мега Йорти», на кожному з яких члени товариства греків демонструють культуру, звичаї і традиції греків Надазов’я.

На одному з останніх свят «Мега Йорти» фольклорний ансамбль «Талака» продемонстрував старовинний грецький обряд – Талака, що в перекладі означає посиденьки. Довгими зимовими вечорами збиралися у будь-кого в будинку: хто з прядкою, хто з пристосуванням для перебирання вовни, хто з рукоділлям. Поряд з цим жінки і чоловіки співали пісні, розповідали всілякі історії. Значимість і родзинка цього обряду в тому, що учасниками фольклорного ансамблю в якості атрибутів використовуються живі експонати (деякі в єдиному екземплярі), які ще збереглися у наших старожил, а також виконання старовинних румейських пісень, частівок, які знають учасники цього ансамблю. Виходячи з коментарів гостей свята «Мега Йорти» – фольклорний ансамбль «Талака» був одним з найцікавіших «острівців» цього чудового свята.

До речі, цей скромний ансамбль неодноразово був об’єктом відвідування безлічі експедицій, що займаються збором румейського фольклору не тільки України, але і Греції, а також інших країн ближнього зарубіжжя.

Складовою грецької культури є також національний костюм. Цьому питанню в товаристві приділяється також величезну увагу. За останні кілька років оновили костюми фольклорному ансамблю «Талака», а також пошили костюми для інших членів товариства, які беруть участь у різних заходах грецького товариства.

Село Касянівка пишається своїми самородками, які пам’ятають багато старовинних румейських пісень, віршів і танців, а також пишуть вірші румейською і роблять переклади з інших мов.

Завдання і цілі Касянівського товариства греків – і далі продовжувати цілеспрямовану роботу зі збереження самобутньої румейських культури, мови, традицій і звичаїв!

Тетяна Ничепоренко.

Зорянське товариство греків «АФІНИ»

             Зорянське товариство греків «АФІНИ» було створено 17.11.1999 року, перший голова – Березіна Наталя Костянтинівна. Основна мета –  координація діяльності греків с. Зоря для забезпечення та захисту законних соціальних, економічних, національно-культурних та загально-національних інтересів греків, які мешкають на території с. Зоря. Юридична адреса – с. Зоря, вул. Афінська, б. 10.

У 2004 році головою обраний Паскал Андрій Матвійович У 2007 році головою обраний Сусла Володимир Іванович. У 2012 році головою по теперішній час обраний Чекмак Олександр Миколайович.

Кількість членів 50 чоловік.