Помер видатний мовознавець і викладач Олександр Пономарів

14 жовтня у віці 84 років помер видатний український мовознавець, доктор наук, професор Олександр Данилович Пономарів.

Про це у Facebook повідомив народний депутат Микола Княжицький.

Український мовознавець, педагог, перекладач, публіцист, громадський діяч, доктор філологічних наук (1991), професор (1991), академік АН вищої школи України (1998)

Професор О.Д. Пономарів, без сумніву, була найбільш упізнаваною, сказати б, наймедійнішою постаттю в колі викладачів кафедри мови та стилістики Інституту журналістики. Не одне покоління українців зростало на його мовностилістичних порадах, що лунали в 90-х і 2000-х роках на хвилях Українського радіо – в радіожурналі «Слово». А крім того – сотні виступів на телебаченні, радіо, у друкованих та електронних виданнях, присвячені місцю й ролі української мови в житті нашого суспільства, дотриманню норм сучасної української літературної мови, очищенню її від накинутих русифікаторами форм і одиниць. Однак це лише одна з граней його діяльності…

Олександр Пономарів народився 17 жовтня 1935 р. у приазовському краї – в Таганрозі (тепер Ростовської області РФ), де здавна живуть етнічні українці. У 1961 році закінчив філологічний факультет Київського університету.

Працював протягом 1961 – 1976 років у відділі загального та слов’янського мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України. У 1975 р. захистив кандидатську дисертацію «Лексика грецького походження в українській мові» (однойменну монографію на її основі видано 2005 року). У 1976 – 1979 – старший редактор у київському видавництві «Техніка».

Майже 40 років викладав в alma mater – Київському університеті імені Тараса Шевченка (на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора кафедри мови та стилістики; в 1988–2001 – завідувач кафедри). Підготував 10 кандидатів філологічних наук.

Специфіка функціонування української мови в журналістських текстах знайшла відображення в докторській дисертації О.Д. Пономарева «Проблеми нормативності української мови в засобах масової інформації» (1991). У вересні 1995-го – липні 1996 року, а також у лютому – серпні 1998 року – професор української мови Інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі (Чехія).

Професор Пономарів – автор понад 250 наукових, науково-популярних і науково-публіцистичних праць, які присвячені проблемам історії, стилістики, культури та статусу української мови, нормативності мови ЗМК, українсько-грецьких мовно-літературних зв’язків, теорії й практики перекладу. Зокрема, в його доробку – монографія «Взаємодія художнього та публіцистичного стилів української мови» (1990, у співавторстві), статті «Специфічна українська лексика грецького походження» (журн. «Мовознавство», 1973, № 5), «Норми літературної мови в засобах масової інформації» (зб. «Особливості мови і стилю ЗМІ», К., 1983, с. 50–52), «Рідна мова і національне відродження Донеччини» (журн. «Київська старовина», 1994, № 3, с. 92–94), «Невмотивовані розбіжності українського правопису» (журн. «Сучасність», 1998, № 4, с. 126—128), «Повернення до національних засад в українській термінології» («Вісник Національного університету “Львівська політехніка”», № 453, 2002, с. 14–16), книги «Фонеми Г та Ґ. Словник і коментар» (1997) та багато ін.

Олександр Пономарів також є автором підручників і навчальних посібників «Стилістика сучасної української мови» (1992, 3-тє вид. – 2000), «Культура слова: Мовностилістичні поради» (1999, 2001, 2011), «Українське слово для всіх і для кожного» (2013, 2017), за його редакцією побачили світ чотири видання підручника «Сучасна українська мова» (1997, 4-те вид. – 2008, автор розділів «Вступ», «Лексикологія», «Звертання»).

Важливою частиною доробку професора О.Д. Пономарева були лексикографічні праці, підготовлені за його участю: «Етимологічний словник української мови» в 7 томах (1982 – 2012), «Словник античної міфології» (1985, 1989, нове, перероблене видання – під назвою «Словник античної мітології» – вийшло у світ 2006), «Новогрецько-український словник» (2005), «Українсько-новогрецький словник» (2008).

Багато зусиль Олександр Пономарів докладав до пропагування проєкту нової редакції «Українського правопису» на засадах орфографічного кодексу 1928 року. На це була спрямовані його робота у правописній комісії, виступи та публічні дискусії в мас-медіа тощо.

Плідно працював Олександр Данилович і на ниві художнього перекладу з новогрецької мови та слов’янських мов. Ця частина його доробку відображена, зокрема, у виданнях «Грецькі прислів’я та приказки» (К., 1985), «Антологія новогрецької літератури в українських перекладах» (2-е вид.: К., 2008; голова ред. ради, упорядник і перекладач).

О.Д. Пономарів був заступником голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г. Шевченка, членом Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, головним редактором «Записок Наукового історико-філологічного товариства Андрія Білецького», входить до складу редколегій журналу «Дивослово» й газети «Слово Просвіти». Упродовж багатьох років він був відповідальним редактором газети «Київський університет».

У 1997 році відзначений званням «Заслужений журналіст України», в 2013 році – званням «Почесний професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Має високі державні нагороди: Почесну грамоту Верховної Ради України (1997), орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2008). Нагороджений Премією імені Івана Франка (2002), Премією імені Бориса Грінченка (2004), відзнакою Українською православної церкви Київського патріархату – орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2005) та ін.

До 70-ліття від дня народження Олександра Даниловича Пономарева, у 2005 році, було видано спеціальний (4-й) випуск «Наукових читань Інституту журналістики» за редакцією професора В.В. Різуна.

Фото: chytomo.org