Обличчя еллінізму: Василь Балабанов

Балабанов Василь Васильович – заслужений працівник сільського господарства України, багаторазовий депутат районної та обласної рад. Народився 18 червня 1955 року в с.Малоянисоль Володарського (нині Нікольського) району Донецької області в родині відомих педагогів.

Батько – Василь Васильович родом із села Кременівка, грек. Учасник Другої сватової війни, пройшов фронтовими дорогами від Сталінграда до Бухареста, кавалер багатьох бойових нагород. Працював у Малоянисольській школі вчителем історії, був її беззмінним директором протягом 40 років. На посаді директора школи, ніколи не забував про свою національність і прищеплював учням любов і повагу до грецьких традицій, виховував справжніх патріотів своєї рідної землі. Школа носить його ім’я. Мати – Шамлі Раїса Амвросіївна народилася в селі Малоянисоль в грецькій родині. Працювала вчителем початкових класів Малоянисолької школи. Батьки вивели в люди не тільки своїх чотирьох дітей (старший син Костянтин – відомий в Україні та за кордоном вчений, ректор МДУ, дочка – Елеонора – лікарка-терапевтка, Любов – банківська працівниця), але за великим рахунком – і нинішнє покоління малоянисольців.

В.В.Балабанов у 1972 році закінчив Малоянисольську школу. Він згадує: «Непростою була у мене ситуація у виборі професії. Батько хотів, щоб я став лікарем, а мати – учителем. Після закінчення школи на вступних іспитах до медичного інституту недобрав всього один бал. Повернувся додому і пішов працювати вчителем фізвиховання в Новоянісольську школу». Трудові університети він продовжив в рідному колгоспі на гусеничних тракторах. У 1974 році вступив до Харківського сільськогосподарського інституту ім.В.В.Докучаєва на агрономічний факультет, який у 1979 році закінчив з відзнакою. У травні 1979 року був призваний до армійських лав. Товариського, енергійного хлопця, який володіє організаторськими здібностями, обрали секретарем комітету комсомолу частини. Він брав участь у забезпеченні безпеки Олімпіади-80, за що отримав першу державну нагороду – медаль «За відзнаку в охороні громадського порядку».

Після звільнення зі Збройних Сил у січні 1981 року був призначений бригадиром комплексної бригади колгоспу «Світанок». З січня 1991 року – заступник голови колгоспу «Світанок». У січні 1995 року загальними зборами колгоспників обраний головою КСП «Світанок», з лютого 2000 року і до 2010 року – директор ТОВ «Світанок».

За час роботи в господарстві Василь Васильович зарекомендував себе як грамотний фахівець і талановитий керівник. Високий професіоналізм та організаторські здібності, вміння передбачати допомогли вистояти і зберегти в цілісності господарство в період реформування, а потім домагатися високих показників у виробництві.

Гострий розум і неординарність прийнятих рішень допомагають В.Балабанову в складних умовах добиватися поставленої мети. Його зусиллями в господарстві була збережена тваринницька галузь, стабільно розвивається рослинництво. Він домагається впровадження прогресивних технологій і високоврожайних сортів сільськогосподарських культур.

За успішне керівництво агрофірмою у 2001 році нагороджений орденом «Знак пошани», у 2002 році орденом «За заслуги» III ступеня, у 2007 році – «За заслуги» II ступеня, в 2005 році присвоєно звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

За високі професійні та особисті якості Василь Васильович Балабанов користується авторитетом і повагою у всіх жителів села Малоянисоль і  Нікольського району. Доказом тому служить висока довіра людей. З 1982 року він чотири рази обирався депутатом районної ради. У 1998 і 2002 роках ставав депутатом Донецької обласної ради. І ця довіра дорогого коштує, адже все життя Василя Васильовича, кожен крок – на очах у односельців, земляків. Добре ім’я заслужити непросто, але ще важче – не розчарувати людей. Балабанов не розчарував. В основі його авторитету – незмінна турбота про людей і постійна праця. Мірилом і зразком людських цінностей служать справжні люди, справжні самородки, які не змінюють ні справі, ні друзям, ні собі ні за яких обставин.

Фігура у Василя Васильовича – богатирська, душа – відкрита, віра в свою справу – непохитна, до людей підхід – сердечний і поважний. Він вміє знайти шлях до кожної людини. Особливо слід відзначити допомогу ветеранам Другої світової війни і ветеранам праці.

Василь Васильович не залишає без уваги жодне прохання односельчан. Малоянисольці глибоко поважають цю людину, він багатьом допомагає жити, не дає впасти. Часом, здається, що він дуже суворий. Але ніхто не знає, що це дуже тонка натура, йому дуже близький людський біль …

Він – патріот свого народу. Він дорожить і пишається своїм грецьким походженням. Бере активну участь у життєдіяльності сільського, районного грецьких товариств і ФГТУ. Був делегатом багатьох з’їздів Всесвітньої Ради греків зарубіжжя, з’їздів всесвітнього понтійського еллінізму, був членом Координаційної Ради Об’єднання греків місцевого самоврядування Європи. Своєю позицією і справами всіляко сприяє збереженню діаспори та підвищенню авторитету греків України.

Ось такий він чоловік, Василь Васильович Балабанов, у всьому справжній: в роботі, в дружбі, в правді.

Пресслужба ФГТУ.