Грецька інтелігенція Приазов’я: закохані в українську мову (До Дня української писемності та мови)
Видатний просвітитель, засновник перших середніх навчальних закладів у Маріупольському повіті – Маріупольських чоловічої та жіночої гімназій, один із перших дослідників історії та культури греків Криму і Приазов’я Феоктист Хартахай відомий своєю знаменитою промовою над могилою Великого Кобзаря.
Як він сам зазначав, вона була промовлена «рідною українською мовою».
Українською мовою писала свої дослідження з румейської літератури відома фольклористка Кассандра Костан.
Відомий діяч грецької культури, голова грецької секції ЦКНМ при ВУЦВК, співробітник Наркомпросу, автор низки статей та єдиної в радянській історіографії монографії з історії українських греків, член Кабінету національних меншин при Етнографічній комісії ВУАН, член Всеукраїнського комітету краєзнавства, популяризатор історії греків в Україні Савва Ялі написав українською свою книгу «Греки УРСР».
Володів українською і Георгій Костоправ, про що свідчить його автобіографія українською мовою.
Антон Шапурма та Леонтій Кир’яков, учні та послідовники Костоправа, залишили нам унікальне рукописне видання грецьких перекладів «Кобзаря».
Відомі поети та перекладачі грецького походження Дмитро Папуш та Павло Саравас перекладали румейською «Кобзар» Шевченка.
Уродженець Урзуфа, Д. Демерджі писав переважно українською мовою, мовою своєї Батьківщини, де він народився і жив.
Ще один уродженець Урзуфа Григорій Данченко-Міотіс пише вірші румейською, російською та українською мовами.
І це не повний перелік творчих діячів грецького походження, які творили, перекладали, писали наукові розвідки тощо українською мовою!
«Передсвітання» (Д. Демерджі)
Ніч серпнева берег обгортає –
Зоряна, безвітряна, п’янка.
Над Білосарайкою моргає
Невсипуще око маяка.
По воді з-під місяця тремтлива
Стежечка прослалася жива.
Селище рибальське під обривом,
Ніби тиха чайка, спочива.
Ледве бовваніють білі хати.
І садки замріялись у сні,
Лиш не вгомонилися цикади —
І сурмлять, сурмлять свої пісні.
За Чумацьким шляхом стане скоро
Догори колесами гарба,
Вирине з морських глибин Аврора —
І почнеться ще одна доба…
КОБЗАРЕВІ
(в авторському перекладі П.Сараваса)
Минають дні, течуть століття,
Дрібне, мов сон, зникає вмить…
До тебе ж кожне серце в світі
Любов’ю вічною горить.
В часи лихі, в той вік жорстокий,
Твій гнівний голос пролунав.
Ні, не покора в нім, не спокій:
-Кайдани рвіте! – закликав.
……………………………………………..
Минають дні…
Всесильним словом
Ти простір переміг і час.
В сім’ї великій, вольній, новій
Ти вічно рідний, наш Тарас!