Валерій КІОР – лауреат Премії імені Максима Рильського за 2020 рік!
Комітет з присудження премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=175050&cat_id=174847 на засіданні, що відбулося 12 січня у Держкомтелерадіо, визначив лауреатів за 2020 рік. У номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» члени Комітету одноголосно визначили переможцем Валерія Кіора, який переклав з української мови на грецьку (урумську) «Кобзар» Тараса Шевченка.
Засідання комітету відбулося в приміщенні Держкомтелерадіо, частина членів комітету мала можливість приєднатися до обговорення в режимі онлайн на платформі Zoom. Вів засідання Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.
Нагадаємо, що у 2017 році у Маріуполі за сприяння Федерації грецьких товариств України вийшло у світ унікальне видання — «Кобзар» Тараса Шевченка у перекладі урумською мовою, однією з двох мов греків Приазов’я. Книжка стала своєрідним аналогом найпершого видання «Кобзаря» 1840 року, куди увійшли вісім творів, серед яких «Думи мої, думи мої», «Катерина», «Перебендя», «Тополя», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч». Саме ці відомі поезії, переклад яких здійснив поет, літературознавець, член Національної спілки письменників України Валерій Кіор, представлено у «Кобзарі».
Поява «Кобзаря» Тараса Шевченка у перекладі урумською мовою – це подія для всього грецького народу, який компактно проживає в Приазов’ї вже 240 років. Саме у цьому краї, розквіт якому у XVIII столітті дали греки, зараз у мирі та злагоді проживають греки-уруми, греки-румеї, українці, євреї, вірмени та інші. Але ім’я Тараса Шевченка, його безсмертний «Кобзар» завжди буде об’єднавчим чинником для кожної людини, громадянина України.
Переклад «Кобзаря» урумською мовою зроблено фахово, вишукано стилістично. Він водночас є сумлінною науковою працею, адже перекладач зумів витлумачити читачеві усі нюанси образів творів Тараса Шевченка.
Даний переклад розвиває урумську мову, розширює коло понять, збагачує культуру народу. Перекладаючи «Кобзар», В.Кіор дошукувався засобів вираження, ще прихованих у його мові. Маючи перед собою образ, він на базі урумських слів пускав в ужиток нові переносні значення, лексичні утвори, крилаті слова, і загалом здійснив для свого народу засобами своєї мови освоєння великої української культури і народу, отже, й культури його мови.
Тож, підсумовуючи, не можна не оцінити внесок Валерія Кіора до української перекладацької традиції, адже, як стверджують читачі-знавці урумської мови, «Кобзар» читається легко і природно, бо під час його перекладу Валерій Кіор зміг мобілізувати всі скарби урумської мови та розкрити її потенціальні можливості.
Пресслужба ФГТУ.