Звичаї та традиції надазовських греків: ПСІ́МАТА
Здавна серед ялтинських і урзуфських греків цими зимовими днями відзначається свято, що засноване на одному незвичайному повір’ї.
Прийнято вважати, що кожен день року має кілька хвилин, протягом яких заборонено користуватися ріжучими і ко́лючими предметами побуту. Але так вже сталося, що люди забули, в який саме час доби ця заборона діє. З цієї причини прийнято збирати всі ці заборонні хвилини за рік у три дні – 14, 15 і 16 лютого.
Мабуть, саме ці дні обрано не просто так, адже 15 лютого відзначається Стрічення.
Це свято ялтинські й урзуфські греки звуть словом псі́мата.
Усі три дні діє сувора заборона – нічого не різати і не колоти! Особливо цієї заборони повинні дотримуватися дівчини і жінки. Кажуть, через її недотримання діти можуть народитися каліками. Тому при зустрічі дитини, яка народилася з будь-якими вадами, старі грекині вважають, що причиною цьому послугувало саме недотримання матір’ю заборони на псімата.
Для запобігання порушенню цієї заборони господині рано вранці збирали ножі (маше́рь) і виделки (піро́нь) та опускали їх у відро з водою. Звідти їх неможна було виймати протягом усіх трьох днів свята. Так було раніше. Зараз же ножі і виделки зазвичай просто ховають якнайдалі до шафи.
А один ніж і одну виделку потрібно встромити в цибулину (курмі́дъь) та покласти в один з кутів житла. Цю цибулину також неможна забирати три дні. Кажуть, якщо так зробити, то за необхідності все ж можна порушити заборону. Але тільки за необхідності!
У зв’язку із забороною на використання ножів і виделок господині завчасно готують їжу, яку родина їстиме протягом трьох днів. Намагаються приготувати стільки, аби зовсім не готувати протягом трьох днів. Зазвичай, вдосталь напікають хліба, насушують локшини і заготовлюють багато інших яств. Якщо щось необхідно нарізати, також нарізають завчасно. Після закінчення свята залишки їжі раніше віддавали жебракам (зітіля́нь), які 17 числа ходили вранці з торбинами (дурва́) від дому до дому.
У ці дні заборонено користуватися не тільки ножами і виделками. Заборона розповсюджується також на голки і спиці (вуло́нь), ножиці (псалі́дъь), сокири (вардъу́ть, ціку́рь), вила (цаха́ль), лопати (лістє́рь, фітя́рь) – всі колючі й ріжучі предмети. Виходить, майже будь-яка робота, а також рукоділля виявляються під забороною.
Цікаво, що також неможна прасувати в ці дні.
Чим же тоді займатися, якщо робити майде нічого неможна? У ці дні поминают померлих, ходять у гості, грають в карти й в інші ігри. Так традиційно прийнято проводити ці три дні.
Ще одне правило наказує в ці дні розв’язувати всі мішки, що є у господарстві, якщо в родині є вагітна жінка. Вчиняти так слід для того, щоб майбутні роди були легкими.
Також повір’я говорить, якщо в ці дні порізатись чи вколотись, то рана буде дуже довго і болісно заживати.
Ось так незвичайно відзначається свято псімата в багатьох грецьких сім’ях до цього часу.
Микола АХБАШ,
смт Ялта.