У Харкові відбудеться планшетна виставка, присвячена видатному грецькому поетові, драматургу та перекладачеві Яннісу Ріцосу

Цим заходом Харківське міське товариство греків «Геліос» продовжує Десятий ювілейний Фестиваль грецької культури, що присвячується 200-річчю від початку Грецької Революції.

Планшетна виставка підготовлена Одеською Філією Грецького Фонду Культури.

Янніс Ріцос, видатний грецький поет і мислитель 20-го століття, народився 1 травня 1909 року в Монемвасії на Пелопоннесі в сім’ї землевласника Елефтеріоса Ріцоса. Його мати, Елефтерія, походила з давнього аристократичного роду Гітіу. У період з 1921 по 1925 рр. Янніс навчався у гімназії Гітіу. Писати почав доволі рано: у 1924 році його вірші були надруковані у збірнику “Творчість дітей”. У 1925 році сім’я опинилась на межі розорення, і Янніс переїхав до Афін, поступивши на роботу до Національного банку Греції клерком.

У 1926 році він захворів на туберкульоз. З 1927 по 1929 роки Ріцос лікувався у лікарні “Сотірія”, а в 1930-му – в санаторії міста Ханья. У ці роки він вперше познайомився з ідеями марксизму, ідеями справедливої перебудови життя. Саме їм Ріцос і присвятив свою поезію та своє життя. Вірний цим ідеям, Ріцос вступив до лав антифашистського Супротиву, де став однією з ключових фігур. Він продовжував писати революційні твори. У 1942 році Ріцос пише поему “Останнє століття до людини”, драматургічну постановку “Жінка на березі моря”. Співпрацюючи з журналом “Вільна література”, видав збірник “Випробування”, з якого цензура вилучила поему “Переддень Сонця”.

Після війни, розділяючи участь багатьох грецьких борців-антифашистів, Ріцос зазнав ад концтабору на острові Макронісос, Саме тут він написав цикл віршів “Кам’яний час”. У 1952 році, після шестирічних поневірянь по концтаборах, Янніс Ріцос нарешті отримав довгоочікувану свободу.

Відносно мирне життя у наступні п’ятнадцять років дозволило Ріцосу створити філософські поеми циклу “Четвертий вимір”, мініатюри, з яких склались дві збірки “Свідоцтв”, цикл “На злобу дня”. У цикл “Четвертий вимір” увійшли поеми-сповіді, які знаменували якісно новий етап його творчості – етап художньо-філософського узагальнення життя і людських доль крізь призму міфу.

21 квітня 1967 року в Греції відбувся військовий переворот. Почався період правління “Чорних полковників”, установилась військова диктатура правого толку. Попереджений друзями, поет мав можливість втекти і сховатись, але він і на цей раз вирішив сповна випити чашу випробувань, які знову випали на долю його народу. Ріцоса заарештували, його очікував концтабір на островах Юра і Лерос, а потім сурова ізоляція в засланні на острові Самос. Між тим Яннісу Ріцосу було під шістдесят, підірване здоров’я потребувало постійної медичної допомоги, кількість виданих книг перевищила за сорок, більшість з яких отримали світову славу. Поету пощастило з концтабору таємно передати поетичні цикли “Камені”, “Повторення”, “Решітка” і “Вісімнадцять наспівів гіркої батьківщини” Мікісу Теодоракісу, якому вдалося виїхати у Францію.

Янніс Ріцос перебував у концтаборі до 1970 року і був звільнений, в значній мірі, завдяки зусиллям міжнародній спільноті, яка виступила на його захист.

1974 рік відкрив у житті й літературній біографії Ріцоса період тріумфу. Всенародна любов і визнання, переклади на всі мови світу, міжнародні премії, проголошення почесним доктором літератури в університетах у себе на батьківщині та за кордоном…

Помер поет 11 листопада 1990 року в Афінах і похований на батьківщині в Монемвасії. Поезія Янніса Ріцоса – це вдала спроба поєднати слово і життя, це пісні про безсмертя людини, про свободу і кохання.

Вхід на відкриття виставки – за запрошеннями.

ОДЕСЬКА ФІЛІЯ ГРЕЦЬКОГО ФОНДУ КУЛЬТУРИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ХАРКІВСЬКЕ МІСЬКЕ ТОВАРИСТВО ГРЕКІВ «ГЕЛІОС»