Кассандра Костан – невтомна дослідниця румейської літератури та фольклору

Олександра Костянтинівна Гаргала (Кассандра Костан) народилася у 1897 році в грецькому селі Македонівка, в селянській родині. У 1922 році вона поступила в Харківський педагогічний технікум ім. Г.С. Сковороди, потім продовжила освіту в Харківському інституті народної освіти на філологічному факультеті. Уже в роки навчання вона з великим інтересом зайнялася збором фольклорних грецьких матеріалів.
Свою першу експедицію в грецькі села Маріупольщини О.К. Гаргала зробила у 1925 році. І в подальшому педагогічну роботу вона поєднувала з дослідженням усної народної творчості свого народу, взяла участь у трьох наукових експедиціях – в 1926, 1928, 1931 роках. Результатами їх стали наукові публікації та унікальна книга – критичний огляд літератури маріупольських греків. Роботи вченого поставили ім’я Кассандри Костан (такий творчий псевдонім взяла собі дослідниця) в один ряд із видатними дослідниками історії, фольклору та літератури маріупольських греків.
У журналі «Східний світ» у 1928 році була опублікована робота К.Костан «З літературної творчості маріупільських греків», де автор проаналізувала розвиток румейської мови і літератури. Вона зазначила, що надрукованих творів грецької літератури УРСР немає; «Наявні твори залишалися в рукописах і співалися на народні теми».
Кассандра Костан склала детальну біографію яскравого і самобутнього народного письменника Леонтія Хонагбея і вперше опублікувала його п’єсу під умовною назвою «Грецька національна п’єса» (в перекладі на українську мову). Аналізуючи її, Кассандра Костан зазначила, що не слід пред’являти до цього твору будь-яких сучасних літературних вимог, бо п’єса Л. Хонагбея належить до літератури, яка стоїть біля самих початків свого розвитку. Проте, цінність її очевидна як історичної літературної пам’ятки.
У 1932 році в харківському видавництві «Рух» вийшла книга К.Костан «З літератури маріупільських греків». У ній більш детально досліджена тема. Кассандра зазначила відсутність писемності і друкованої літератури. Друкована література виникла тільки після появи в середовищі румеїв грецької преси.
На думку дослідниці, особливе значення для розвитку румейської літератури мало створення на сторінках «Колехтивістиса» спеціальної літературної сторінки. Велика частина літературних творів, надрукованих тут, була написана на дімотиці, малозрозумілій для широких мас. Кассандра назвала авторів, які пишуть народною, румейською мовою і виділила серед них талановитого молодого автора – Георгія Костоправа. Саме він і такі, як він, були продовжувачами традицій старої маріупольської літератури, яка розвивалася протягом 150-ти років.
Книга «З літератури маріупільських греків» містить переклад творів грецької літератури на українську мову, що дозволило українським вченим і дослідникам вперше ознайомитися з унікальною народною грецькою літературною творчістю в Україні. Великий інтерес представляє розділ книги «Твори невідомих і маловідомих авторів», де наведені тексти популярних у греків пісень і їх аналіз.
Праця Кассандри Костан унікальна. Завдяки їй, збереглися життєписи румейських поетів. Вона познайомила читачів із найстарішою поетесою Приазов’я Ілсівет Хараман, з чудовою творчістю Д. Бгадіци (в тому числі опублікувала п’ять його пісень і уривок з поеми «Т’ісія ту Авраам» – «Жертва Авраама»), Л. Хонагбея, Ф. Зурнаджі і Х. Папуша.
У своїй книзі дослідниця помістила також автобіографію Георгія Костоправа, два його вірші і уривок з п’єси «Вперед, вперед …».
У книзі є інформативні «Примітки», що представляють собою справжній довідник з історії та культури греків Маріупольщини.
Великим успіхом і істотним стимулом для її подальшої дослідницької роботи з відтворення історії літератури маріупольських греків стала знахідка архіву Леонтія Хонагбея в Маріуполі під час експедиції у 1926 році. На жаль, нині архіви К.Костан і Л.Хонагбея вважаються втраченими.
Матеріал підготувала Олена УЗБЕК,
м.ХАРКІВ.