За фінансової підтримки ФГТУ створено мапу-схему грецьких поселень і поширення їхніх мов у Надазов’ї

Нещодавно групою ентузіастів завершено чергову спробу візуалізації узагальненої інформації про поселення, засновані греками у Надазов’ї, а також поширення урумської та румейської мов.

До цього часу неодноразово створювалися подібні мапи, але бракувало достовірної інформації про поселення, засновані греками у Донецькій області у новітній період – з початку ХХ сторіччя. Тут у великій нагоді стало чотиритомне видання «Документы по истории греков Приазовья» («Документи з історії греків Надазов’я»), особливо останній 4-й том «Советское и постсоветское время (1918-2011)» (Радянський й пострадянський час (1918 – 2011)»), що вийшов друком 2017 року у Харкові. Це видання побачило світ завдяки титанічній праці дослідника історії надазовських греків професора Стефана Калоєрова з Донецька, який є відомим своєю уважністю до документів і зазначених у них датам, а також ретельною їхньою перевіркою.

Почавши узагальнення даних про поселення і мови греків у Донецькій області, виникла спокуса також подати інформацію про поселення у Криму, звідки походять засновники перших грецьких поселень у Надазов’ї. Тут першоджерелами є відомості Алєксандра Суворова і Митрополита Ігнатія, складенні під час виселення християн із Криму 1778 року, але ці документи мають деякі розбіжності або неточності. Безперечно, цінною є мапа християнських поселень у Криму у ХVIII сторіччі, складена Алєксандром Берт’є Делагардом, але й в ній бракує певної інформації. Цінним джерелом є мапи-схеми християнських поселень у Криму у ХVIII сторіччі, складені етнографкою Маргаритою Араджионі, якими ми також користувалися у своїй роботі.

Чимало часу і зусиль вивченню питання, де жили християни у Криму до виселення, і які поселення у Надазов’ї вони заснували, присвятив професійний картограф Едуард Чернов (РФ), який склав декілька детальних мап на цю тему. Едуард Чернов долучився до нашої ініціативи і надав оновлену інформацію про поселення християн у Криму у ХVIII сторіччі.

Що ми маємо на виході?

• Мапу-схему (тобто без 100% картографічної точності) поселень, які було засновано або заселено (це є важливим доповненням на випадок, коли точаться суперечки стосовно того, хто все ж таки заснував те або інше поселення) греками у Надазов’ї.
• Ми не забули про те, що разом із греками з Криму вийшли також грузини, волохи і вірмени. Ми зазначаємо, де вони жили у Криму, і де оселилися у Надазов’ї, але нашим основним фокусом все ж таки є греки.
• Ця мапа-схема у жодному разі не має на меті давати політичну оцінку подіям і персоналіям, пов’язаним з «депортацією», «насильницьким виселенням» або «переселенням» (кому який термін більше до вподоби) християн з Криму до Надазов’я. Тому ми свідомо уникали цих слів на мапі.
• З кримським періодом життя християн до ХVIII сторіччя досі залишається чимало відкритих (спірних, незрозумілих) питань. Тому там, де ми маємо сумніви, ми зазначили, що «припускаємо», що було так.
• Важливою для нас складовою є зазначення поширення діалектів і говірок урумської та румейської мов у Надазов’ї, що дозволяє скласти більш-менш повну картину мовного розподілу серед надазовських греків. Слід зауважити, що ми також свідомо уникаємо термінів «уруми» та/або «румеї», а пишемо, що це греки, які розмовляють урумською та/або румейською мовою/мовами. Народ – один, але має дві мови.
• Наявна нині інформація дозволяє скласти більш-менш точну картину сучасних поселень, заселених/заснованих греками у Надазов’ї. Ми спробували зазначити перші поселення, а також нові поселення, засновані з перших поселень. На це вказують стрілочки. Відомо, що впродовж всієї історії чимало поселень було об’єднано з іншими, як Кашлагач, який увійшов до складу Золотої Ниви, або припинили своє існування (були ліквідовані з певних причин). Тому на мапі зазначено лише сучасні поселення. Під кожним поселенням також зазначено рік заснування і подано історичні назви, окрім радянських. Також перевірено нові назви деяких поселень, змінених після процесу декомунізації. Стосовно дат заснування деяких поселень можуть виникнути суперечки. Одразу перепрошуємо за ці похибки, але наголошуємо, що за основу взяли документи, видані Стефаном Калоєровим.
• Можливо, комусь здається, що якоїсь інформації бракує, наприклад, переселення частини мешканців з одного села до іншого, або не всі історичні назви визначено тощо. Просимо зауважити, що це не є енциклопедія. Це мапа-схема, яка покликана у доступній, за можливістю легкій і зрозумілій формі дати уявлення про сучасні поселення, де живуть надазовські греки, і поширення їхніх мов: урумської та румейської. Ми не хотіли перевантажувати мапу-схему інформацією, якої можна уникнути.
• Нам важливо було створити за можливістю повну мапу-схему грецьких поселень і поширення урумської та румейської мов у Надазов’ї українською мовою.
• Також чималу цінність для нас відіграє візуальне оформлення мапи-схеми (кольори, шрифти тощо). Ми доклали зусиль, щоб вона мала також естетичний вид. Дизайн мапи-схеми створила дизайнерка Феріде Куртмамедова (Київ).
• При роботі над укладанням мапи-схеми величезний внесок зробив Едуард Чернов (РФ), який особливо ретельно працював над мапою-схемою Криму. Костянтин Новосильний (Київ) і Тетяна Хорунжа (Київ) редагували мапу-схему не лише з літературної, але й ідеологічної точки зору.
• Дякуємо Федерації грецьких товариств України за фінансову підтримку нашого проєкту!

Олександр РИБАЛКО,

автор ідеї і упорядник мапи-схеми

грецьких поселень у Надазов’ї.