Як львівська грекиня відроджує втрачену ідентичність

Звідки у Львові греки-понтійці, як відроджують втрачену ідентичність та до чого тут Корнякт.

Білоруси та сирійці, греки-понтійці, ерзя, індійці, поляки, роми, кримські татари, вірмени та євреї – це лише невеликий перелік тих народів, які творять львівську спільноту. Хтось проживав тут століттями, а хтось опинився майже випадково – втікаючи від війни чи переслідувань. У спільному проєкті Школи журналістики та комунікацій УКУ та медіа-хабу «Твоє місто» «Львів. Мозаїка» ми прагнемо дослідити етнічний ландшафт нашого міста. У десяти репортажах студенти Школи журналістики та комунікацій УКУ розповідають про історії людей різних національностей та культурну мозаїку Львова.

Після хвилі

Коли Ірина вперше туди піднялась, тремтіла від страху й пронизливого вітру. Вежа височіє на шістдесят шість метрів – монументальність заворожує. Для її зведення купець та меценат грецького походження Костянтин Корнякт зумисно запросив до Львова італійського архітектора. Наголосив: вежу треба будувати на віки. Задум вдався – шпилі вежі Корнякта стримлять у Львові вже майже пів тисячі років.

Ірина, ставна жінка з волоссям кольору червоного вина та грецьким профілем, постоявши на вершині вежі кілька хвилин, позбулася страху висоти. Відчула спокій та вільний подих. Ця жінка – грекиня, як і меценат Корнякт. Місту він залишив по собі кам’яницю на площі Ринок, знаний Італійський дворик та численні легенди. Ірина Євкарпіді може розповідати про нього годинами. Вона співзасновниця товариства, названого його іменем, відшукує у Львові грецьку автентику та втрачену ідентичність.

Продовження матеріалу читайте на https://tvoemisto.tv/exclusive/yak_lvivska_grekynya_vidrodzhuie_zagublenu_identychnist_123175.html?fbclid=IwAR0yhoV2O3MLquVgOehJrZ8QTC2ixezYxshR7AHWc-92a1qwpXsQ1_o6NtM